Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 285/1465/17
провадження № 61-10589св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Військова частина А 0409 (до 30 червня 2017 року - Військова частина - польова пошта В2731),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта В2731 Новоград-Волинського гарнізону про визнання протиправною діяльності житлової комісії військової частини щодо постановлення на квартирний облік,
за касаційною скаргою Військової частини А 0409 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року у складі судді Сташків Т. Б.та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визнати неправомірним рішення житлової комісії Військової частини - польова пошта В2731 (далі - ВЧ П/П В2731) щодо зарахування його на квартирний облік у військовій частині з 16 лютого 2017 року; зобов`язати ВЧ П/П В2731 зарахувати його на квартирний облік з 18 вересня 1998 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що1998 році, після закінчення військового інституту, він проходив військову службу в Новоград-Волинському військовому гарнізоні, зокрема, у Військовій частині А-0409. З 18 вересня 1998 року його постановлено на квартирний облік як військового, який не забезпечений житлом. У 2007 році за наказом командування корпусу він був переведений на службу у Військову частину А 0339 у село Тетерівка Житомирського району, де проходив службу до 2012 року. У зазначеній військовій частині він був поновлений на квартирному обліку з 18 вересня 1998 року. У 2012 році його знову було переведено в Новоград-Волинський гарнізон у ВЧ П/П В2731. З метою зарахування його на облік для поліпшення житлових умов у місті Новограді-Волинському, 10 лютого 2017 року він звернувся з рапортом до командира військової частини. Однак, рішенням житлової комісії ВЧ П/П В2731 йому було відмовлено у постановці на квартирний облік з 18 вересня 1998 року, а постановлено лише з 16 лютого 2017 року. Такі дії відповідача він вважає незаконними, оскільки переведення його у різні військові частини, які є структурними підрозділами Міністерства оборони України (далі - МОУ), не є підставою для постановлення його на квартирний облік з нової дати, з урахуванням того, що він перебував на квартирному обліку як військовослужбовець, який потребує поліпшення житлових умов з 18 вересня 1998 року та житла не одержав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 12 липня 2017 року позов задовольнив. Визнав неправомірним рішення житлової комісії ВЧ П/П В2731 щодо постановки ОСОБА_1 на квартирний облік у військовій частині з 16 лютого 2017 року. Зобов`язав ВЧ П/ П В2731зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік з 18 вересня 1998 року.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а оскаржуване рішення житлової комісії ВЧ П/П В2731 щодо зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік у військовій частині з 16 лютого 2017 року є протиправним та порушує його права. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що пункт 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МОУ від 30 листопада 2011 року № 737 (з відповідними змінами) чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 737) значно звужує право військовослужбовця щодо збереження попереднього часу перебування на обліку у разі переміщення, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), що передбачене статтями 9, 43 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) та пунктом 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок № 1081), який має вищу юридичну силу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Житомирської області постановою від 27 грудня 2017 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, виходив з того, що саме на командування військової частини покладено обов`язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який переміщується до нового місця служби. Звернення позивача з рапортом у 2017 році не може свідчити про порушення ним закону, а направлено на відновлення своїх житлових прав, гарантованих державою та не дотриманих командуванням військової частини, в якій він проходив службу раніше.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У травні 2018 року Військова частина А 0409 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга Військової частини А 0409 мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира військової частини, голови житлової комісії лише 10 лютого 2017 року, тобто, через 5 років після переміщення до міста Новограда-Волинського, що згідно з пунктом 2.14 Інструкції позбавляє можливості зберегти попередній час перебування його на обліку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
01 серпня 2018 року справа № 285/1465/17 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1077/0/226-20, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 квітня 2020 року визначено суддю-доповідача Зайцева А. Ю.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Харківському інституті танкових військ імені Верховної Ради України з 1994 року по 1998 рік курсантом.
Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Військової частини А0942 від 5 жовтня 1998 року № 37 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік до загальної черги для отримання житла зі складом сім`ї одна особа з 18 вересня 1998 року.
ОСОБА_1 неодноразово переводився для проходження військової служби у військові частини в різній місцевості.
Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Військової частини А 0409 від 10 квітня 2006 року військовослужбовця Військової частини А 0409 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік зі складом сім`ї одна особа з 18 вересня 1998 року за новим місцем служби.
24 жовтня 2007 року капітана ОСОБА_1 внесено в списки загальної черги з 18 вересня 1998 року, що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії Військової частини А0339 № 67.
В період проходження служби позивач житловою площею від МОУ не забезпечувався.
10 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира ВЧ П/П В2731 та голови житлової комісії військової частини про зарахування його на облік для поліпшення житлових умов у Житомирській області, місто Новоград-Волинський.
Згідно з протоколом засідання житлової комісії ВЧ П/П В2731 від 16 лютого 2017 року № 4 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 16 лютого 2017 року зі складом сім`ї дві особи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.