ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №810/3345/16
адміністративне провадження №К/9901/30377/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №810/3345/16
за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
до Північного офісу Держаудитслужби України
про визнання протиправною та скасування вимоги
за касаційною скаргою Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, прийняту у складі судді Панової Г. В.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О. М., суддів: Коротких А. Ю., Літвіної Н. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (далі - позивач, Новопетрівська сільська рада) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог (заява від 25 квітня 2017 року), просила визнати протиправною та скасувати вимогу Північного офісу Держаудитслужби України від 30 вересня 2016 року № 10-08-14-14/5981 та викладену вимогу в новій редакції листом від 03 березня 2017 року № 26-07-14-14/2418.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої сформовано вимогу, якою встановлено, що у зв`язку із начебто порушенням позивачем вимог законодавства, сільським бюджетом недоотримано грошові кошти у загальному розмірі 14 254 913,37 грн, однак представник позивача наголосив, що такі твердження відповідача є хибними та не мають законодавчого підґрунтя, а отже вимога від 30 вересня 2016 року № 10-08-14-14/5981 є протиправною та підлягає скасуванню.
3. Окрім того, представник позивача у судовому засіданні зауважила, що вимогу від 30 вересня 2016 року № 10-08-14-14/5981 відповідачем викладено в новій редакції листом від 03 березня 2017 року № 26-07-14-14/2418, який позивач вважає також протиправним та таким, що підлягає скасуванню, внаслідок відсутності в діях позивача будь-яких правопорушень.
4. Представники відповідача заперечували проти позову та зазначили, що оскаржувана вимога винесена у відповідності до положень чинного законодавства. При цьому, відповідачі наголосили, що порушення, які зафіксовані в оскаржуваній вимозі та виявлені під час ревізії Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області вказують на збитки та їхній розмір. Поряд з цим цією вимогою зобов`язано усунути порушення, виявлені під час ревізії.
5. Також представники відповідача наголосили, що твердження представника позивача про те, що вимогу від 30 вересня 2016 року № 10-08-14-14/5981 викладено в новій редакції листом від 03 березня 2017 року № 26-07-14-14/2418, є хибними, оскільки такий лист має лише роз`яснювальний характер, а саму вимогу орган не відкликав та вона є чинною.
6. Крім того, відповідачі звернули увагу суду, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а правомірність їх обчислення в ході проведення ревізії перевіряє суд, який розглядає позов про стягнення збитків, що підтверджується численною практикою Верховного Суду України.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
7. На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 18 липня 2016 року в справі № 761/25489/16к та на підставі направлень від 02 серпня 2016 року № 659 співробітниками відповідача проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2016 року № 08-21/24, яким встановлено недоотримання коштів сільським бюджетом внаслідок зменшення пайового внеску у загальному розмірі 14 254 913,37 грн (далі - акт ревізії).
8. 30 вересня 2016 року на підставі висновків акта ревізії відповідачем сформовано лист -вимогу № 10-08-14-14/5981 про усунення виявлених порушень законодавства, а саме:
8.1. всупереч вимогам Порядку залучення, розрахунків розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Нові Петрівці, затвердженого рішенням Новопетрівської сільської ради від 21 січня 2011 року № 52-ІV-VI, замовником будівництва зменшувався розмір пайової участі, що призвело до недоотримання сільським бюджетом 1 714 232,49 грн і втрат доходів сільського бюджету;
8.2. всупереч вимогам Порядку залучення, розрахунків розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Нові Петрівці, затвердженого рішенням Новопетрівської сільської ради від 19 жовтня 2012 року № 386-17-6, замовником будівництва зменшувався розмір пайової участі, що призвело до недоотримання сільським бюджетом 12 540 680,88 грн і втрат доходів сільського бюджету.
8.3. Новопетрівську сільську раду зобов`язано у строк, встановлений вимогою, усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку із наданням підтверджуючих первинних документів на підтвердження усунення таких порушень.
8.4. У разі ж не усунення виявлених порушень у встановлений термін згідно вимоги, орган державного фінансового контролю ініціюватиме звернення до суду в інтересах держави щодо відшкодування виявлених порушень.
9. 03 жовтня 2016 року позивачем на адресу голови Державної аудиторської служби України надіслано скаргу на акт ревізії від 30 серпня 2016 року № 08-21/24.
10. 03 березня 2017 року на виконання доручення Держаудитслужби України, відповідач листом № 26-07-14-14/2418 повідомив позивача, що Північний офіс Держаудитслужби вимагає усунути виявлені в ходів ревізії порушення законодавства шляхом забезпечення приведення рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо зменшення розміру пайової участі забудовникам будівництва у відповідність до Порядку залучення, розрахунків розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Нові Петрівці, затвердженого рішеннями Новопетрівської сільської ради від 21 січня 2011 року № 52-ІV-VI та від 19 жовтня 2012 року № 386 - 17-6.
11. Лист Північного офісу Держаудитслужби України від 03 березня 2017 року № 26-07-14-14/2418 має саме роз`яснювальний характер, вимога від 30 вересня 2016 року № 10-08-14-14/5981 є єдиною вимогою, яка має остаточний зміст викладених порушень.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, і саме такий порядок встановлений законом.
14. При цьому суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що лист Північного офісу Держаудитслужби України від 03 березня 2017 року № 26-07-14-14/2418 має саме роз`яснювальний характер, фактично існує єдина вимога, якою зафіксовано збитки, завдані сільському бюджету, отже наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 10 жовтня 2017 року.
16. У касаційній скарзі позивач указує на те, що вимога у редакції листа від 03 березня 2017 року № 26-07-14-14/2418 не містить посилань на те, що виявлені збитки мають бути відшкодовані будь-яким чином.
17. Крім того, позивач спростовує факт завдання будь-яких збитків та стверджує про помилковість висновку відповідача про наявність порушення законодавства.
18. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові 23 лютого 2016 року в справі № 818/1857/14, позивач зазначає, що пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені у справі за відповідним позовом підконтрольної установи.
19. У зв`язку із зазначеним позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
20. 10 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу № 810/3345/16 (суддя-доповідач Горбатюк С. А.).
21. 16 листопада 2017 року справа № 810/3345/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
22. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що існує лише одна вимога від 30 вересня 2016 року № 10-08-14-14/5981, якою зафіксовано факт завдання збитків.
23. 28 лютого 2018 року справу № 810/3345/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач Гончарова І. А.).
24. 21 січня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 108/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача Гончарової І. А. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.
25. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 січня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
26. 19 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 824/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
27. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н.А., Смокович М.І.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
29. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
31. Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
34. Частиною першої статті 2 Закону № 2939-ХІІ визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.