ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №400/227/19
адміністративне провадження №К/9901/18503/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови,
за касаційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року (головуючий суддя Малих О.В.) та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (головуючий суддя Єщенко О.В., судді Димерлій О.О., Коваль М.П.),
У С Т А Н О В И В:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Заводський відділ ДВС) про скасування постанови від 09.01.2019 ВП №56261388 про арешт коштів боржника.
Позов обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою державний виконавець наклав арешт на кошти, які перебувають на його ранку в Акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк"), призначеному для зарахування заробітної плати. Таким чином, блокування вказаного рахунку призвело до порушення його права на отримання винагороди за працю.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Заводського відділу ДВС від 03.10.2018 про арешт коштів боржника в АТ "Укрексімбанк" в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1, яка винесена у виконавчому провадженні №562661388. Зобов`язано старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС Кирильченка Дмитра Валерійовича зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1, що відкритий в АТ "Укрексімбанк". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу Заводського відділу ДВС залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому суд апеляційної інстанції врахував допущену в резолютивній частині рішення суду першої інстанції описку в реквізитах постанови Заводського відділу ДВС про арешт коштів боржника, яка прийнята не 03.10.2018 у ВП №562661388, а 09.01.2019 у ВП №56261388, зазначивши, що ця помилка може бути самостійно усунута окружним судом.
У касаційній скарзі Заводський відділ ДВС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними рішення та передати справу для розгляду за встановленою територіальною підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.
За доводами відповідача, державний виконавець не зобов?язаний перед накладенням арешту на кошти встановлювати режим рахунків, на яких такі кошти знаходяться, оскільки в силу частини третьої статті 52 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" вказані повноваження покладаються на банківську установу. Зауважує, що зарахування заробітної плати на банківський рахунок не відносить його до рахунку зі спеціальним режимом використання, і суди не з?ясували, чи знаходились на цьому рахунку інші кошти, крім заробітної плати. Крім того, вважає, що згідно з пунктами 1 і 4 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ця справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.
Позивачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2017 року у справі №490/9773/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 43065,73 грн зі стягненням вартості товару, що підлягає конфіскації, в сумі 43065,73 грн.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 січня 2018 року у справі №490/9777/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 146126,83 грн зі стягненням вартості товару, що підлягає конфіскації, в сумі 146126,83 грн.
Примусове виконання вказаних судових рішень здійснюється Заводським відділом ДВС в межах виконавчого провадження №56261388, в якому боржником вказано ОСОБА_1, а стягувачем - Миколаївську митницю ДФС.
Постановою старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС від 09.01.2019 ВП №56261388 накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми стягнення, яка з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження становить 272358,23 грн, що містяться на рахунках у дев?ятьох банках, у тому числі в АТ "Укрексімбанк", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в силу положень статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов?язаний вживати передбачених статтею 10 цього Закону заходів щодо примусового виконання рішень, задля чого він, зокрема, має право накладати арешт на кошти боржника, які перебувають на рахунках у банках.
Разом з тим, судами установлено, що відповідно до договору про розрахункове обслуговування в межах зарплатного проекту №09/15 від 27.02.2015 та платіжної відомості за січень 2019 року ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий в АТ "Укрексімбанк", перераховується заробітна плата. При цьому із заробітної плати позивача вже здійснюється відрахування в розмірі 20% відповідно до постанови старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС від 12.06.2018 ВП №56261388, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ "Роскосметика" (роботодавця позивача) від 06.07.2018 №797, від 07.08.2018 №826, від 07.09.2018 №847, від 09.10.2018 №890, від 07.11.2018 №928, від 07.12.2018 №939, від 04.01.2019 №1564.
У зв?язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що повне утримання доходу боржника у вигляді заробітної плати до погашення заборгованості суперечить частині другій статті 70 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати за іншими видами стягнень не може перевищувати 20 відсотків, а також порушує конституційне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю.