ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №580/32/19
адміністративне провадження №К/9901/5937/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"
про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (прийняту у складі головуючого судді- Гаращенка В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Черпіцької Л.Т., суддів: Бараненка І.І., Глущенко Я.Б.)
УСТАНОВИВ:
I. Суть спору.
1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум"), у якому просило:
- застосувати заходи реагування до ТОВ "Сокар Петролеум" у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ним проведено перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт №270 від 27.11.2018. Цим актом зафіксовано порушення, які загрожують життю та здоров`ю людей, а тому на виконання повноважень, які передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до суду та вважає, що виявлені порушення загрожують життю людей, а тому його вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року позов задоволено частково: застосовано до ТОВ "Сокар Петролеум" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: зобов`язано зупинити експлуатацію приміщення автозаправної станції розташованої за адресою: вул. Героїв Космосу, 9 у Святошинському районі м.Києва до усунення порушень, азначених в акті перевірки від 15 лютого 2019 року №86. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, яким позов залишено без задоволення.
5. Разом з тим, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, а справу №580/32/19 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишено без змін.
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не усунено виявлені позивачем порушення, які спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції.
8. У поданій касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.?
9. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції не повно, не всебічно та не об`єктивно досліджено обставини справи.
10. Указує, що на момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, не були "затвердженні" правила з вимогами до автоматизованих систем.
10.1. Крім того, позивачем не надано жодного належного доказу, на підтвердження можливості введення в експлуатацію та функціонування СРВНСО на території міста Києва, і не надано доказів затвердження правил у відповідності до вимог ст. 53 Кодексу цивільного захисту.
10.2. Також, зазначає, що у скаржника відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.
10.3. З метою усунення порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, МВС України наказом від 14.05.2015 № 562 скасовано Правила пожежного спостерігання та Ліцензійні умови з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. У зв`язку з цим, органи ДСНС технічно не можуть приймати дані сигнали, а приватні структури не можуть проводити оповіщення через скасування ліцензійних умов.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної посадовими особами позивача планової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки складено акт №270 від 27 листопада 2018 року, яким зафіксовано порушення відповідачем ряду вимог, які можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей.
12. На підставі згаданого акту перевірки позивач видав відповідачу припис від 3 грудня 2018 року №255 з вимогою усунути наведені порушення.
13. У подальшому на підставі звернення відповідача позивачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на АЗС за адресою: вул. Героїв Космосу, 9 у Святошинському районі м. Києва, за результатами якого складено акт №86 від 15 лютого 2019 року. Цим актом зафіксовано наявність двох порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме:
- АЗС не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення;
- над технологічним обладнанням АГЗП не влаштований навіс із негорючих матеріалів відповідно до вимог п. 8.150 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".
14. У зв`язку наявністю неусунених порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
15. Під час перегляду даної справи апеляційним судом, позивачем 10 грудня 2019 року здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на АЗС за адресою: вул. Героїв Космосу, 9 у Святошинському районі м. Києва, за результатами якого складено акт №247 від 10 грудня 2019 року, яким зафіксовано наявність одного порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки в частині АЗС не обладнання системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції)
16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
19. Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
20. Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
21. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
22. Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
23. За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
24. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.
25. Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб`єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.