ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №524/5741/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцова Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №524/5741/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Григорова Станіслава Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Григорова Станіслава Андрійовича на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 листопада 2016 року, ухвалену в складі: головуючого судді Рибалки Ю.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Григорова Станіслава Андрійовича (далі - відповідач, інспектор патрульної поліції Григоров С.А.) із вимогами:
1.1. визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції Григорова С.А. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу 26.07.2016 за адресою: м. Кременчук, вул. Воровського, 34;
1.2. скасувати постанову інспектора патрульної поліції Григорова С.А. серії ДР №119112 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 26 липня 2016 року інспектором патрульної поліції Григоровим С.А. винесено постанову серії ДР №119112, якою ОСОБА_1 за порушення пункту 3.34 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
3. Позивач наголошує, що відповідачем незаконно розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу, позбавлено його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими статтею 286 КУпАП, порушено вимоги процедури розгляду справи, установленої статтями 278-279 КУпАП.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 26 липня 2016 року інспектором патрульної поліції Григоровим С.А. винесено постанову серії ДР №119112 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн (а.с.6).
5. Як зазначено у вказаній постанові, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "MITSUBISHI GRANDIS", номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчуці по вул. Воровського біля буд. 34, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", чим порушив пункт 3.34 Розділу 33 ПДР.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
6.1. визнано протиправною та скасовано постанову від 26.07.2016 серії ДР №119112, винесену інспектором патрульної поліції Григоровим С.А., у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1, 1966 року народження, визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
7. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що доказів вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення, крім рапорту інспектора патрульної поліції Григорова С.А. від 26.07.2016, відповідачем не надано. Однак, у розумінні статті 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
8. Суди попередніх інстанцій встановили, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складався. Не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу (у тому числі в цьому випадку), суди попередніх інстанцій зазначили, що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.
9. Водночас відеозапису, яким би було зафіксовано порушення ОСОБА_1 пункту 3.34 Розділу 33 ПДР (у випадку його вчинення), відповідачем до матеріалів справи не надано. Посилання на здійснення відеофіксації порушення оскаржувана постанова не містить.
10. Показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) відповідачем не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не надано, посилання на показання свідків в оскаржуваній постанові та у зазначеному рапорті відсутні.
11. Також відповідачем не надано офіційних даних на підтвердження обставин щодо встановлення знаку 3.34 "Зупинку заборонено" за адресою:
АДРЕСА_1 . Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що факт учинення ОСОБА_1 порушення пункту 3.34 Розділу 33 ПДР не доведено ані протоколом про адміністративне правопорушення, ані відеозаписом, ані показаннями свідків.
13. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу, що відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 №1408/27853 (далі - Інструкція №1395), що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі інспектор патрульної поліції Григоров С.А., посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
15. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що в адміністративному позові відсутні заперечення позивача проти факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Так, позивач в адміністративному позові і в судовому засіданні вказував, що транспортний засіб "MITSUBISHI GRANDIS", номерний знак НОМЕР_1, дійсно знаходився біля буд. 34 по вул. Воровського у м. Кременчуці. Факт зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" позивачем не заперечується.
16. Скаржник також вказує на те, що правомірно виніс постанову про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП без складання протоколу на місці вчинення такого правопорушення.
17. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
18. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
19. 05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року №693/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
23. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
24. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
25. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
28. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
29. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
30. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.