ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №815/6653/17
провадження №К/9901/60919/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (судді Турецька І.О., Стас Л.В., Градовський Ю.М.),
І. Суть спору та встановлені судами фактичні обставини справи.
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці), в якому просив зобов`язати прийняти рішення щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ним 02.08.2017 приблизно о 15 год. 15 хв. у м. Білгород-Дністровський Одеської області на вулиці Кишинівській та утворити комісію зі спеціального розслідування, відповідно до встановленого законодавством порядку.
2. У справі встановлено, що 23.06.2017 ОСОБА_1 працевлаштований у ФОП ОСОБА_2 сторожем у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою:
АДРЕСА_1 . 02.08.2017 за адресою: АДРЕСА_2 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " під час заправки кондиціонера "LG" вибухнув балон, внаслідок чого постраждав ОСОБА_1, 1962 р.н., який отримав відкритий перелом кісток лівої голені та закритий перелом лівого стегна, що підтверджується рапортом Начальника караулу 16 ДПРЧ 2 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Одеській області Галицького Є.С .
4. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 17814/924/936 від 20.10.2017, наданої відділенням судинної хірургії відділення мікрохірургії Одеської обласної клінічної лікарні, пацієнт ОСОБА_1 поступив 02.08.2017 до відділення ортопедії і травматології із таким діагнозом: відкритий перелом обох кісток лівої голені у нижній третій із зміщенням відломків. Рвано-різана рана в області середньої третьої правого стегна по внутрішній поверхні. Ускладнення основного діагнозу: великий дефект м`яких тканин нижній треті лівої голені із оголенням сухожилля розгиначів пальців стопи і сухожилля великоберцового м`яза, оголення області перелому великоберцової кістки. Великий дефект м`яких тканин медіальної поверхні середньої треті правого стегна. Супутній діагноз: стриктура уретри.
5. Протягом лікування позивачу проведено вісім операцій. 01.12.2018 йому встановлена ІІ група інвалідності.
6. Лікувальний заклад, який надавав медичну допомогу ОСОБА_1, не повідомив органи Держпраці про згаданий нещасний випадок.
7. 24.10.2017 на адресу ГУ Держпраці надійшов запит позивача про отримання інформації щодо наявності повідомлення про нещасний випадок, який з ним стався.
8. У відповідь на цей запит адресат повідомив про відсутність будь-яких повідомлень від підприємства та лікувально-профілактичних закладів про звернення потерпілого з приводу нещасного випадку на виробництві, який стався 02.08.2017 приблизно о 15 год. 15 хв. у АДРЕСА_2.
9. 02.11.2017 позивач звернувся до ГУ Держпраці із заявою, в якій просив прийняти рішення про проведення спеціального розслідування нещасного випадку та утворити комісію зі спеціального розслідування, забезпечивши право участі його представника під час її засідань.
10. За змістом цієї заяви, позивач 02.08.2017, за дорученням ОСОБА_4, який є пов`язаною особою з його роботодавцем, в робочий час у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " виконував роботи, пов`язані із заправкою кондиціонера. Під час виконання цих робіт вибухнув балон з фреоном, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
11. У своїй заяві позивач наполягав, що роботодавець був зобов`язаний організувати розслідування вказаного нещасного випадку та повідомити про це органи Держпраці. На думку позивача, роботодавець не може самостійно вирішувати, чи пов`язаний нещасний випадок з виробництвом, відтак вирішувати питання про ініціювання розслідування.
12. Листом від 08.11.2017 № 15-13-1823/03-13-13729 ГУ Держпраці з посиланням на пункт 37 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (чинний у період виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 1232) зазначило, що не отримувало повідомлення роботодавця про нещасний випадок, який спричинив тяжкі наслідки, а отже немає підстав для утворення комісії і проведення розслідування. Відтак рекомендував позивачу звернутися до роботодавця з вимогою надіслати повідомлення про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, який стався 02.08.2017; надати медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми відповідно до "Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості"; довідку завірену роботодавцем у встановленому порядку, а саме: яку посаду займає ОСОБА_1, найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу; фактичну адресу місце працевлаштування.
ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
13. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07 березня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
14. З покликанням на Порядок № 1232 суд першої інстанції зазначив, що обов`язковою умовою для створення комісії є наявність повідомлення про нещасний випадок з боку роботодавця.
15. З огляду на місце, де з позивачем стався нещасний випадок (у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") у зіставленні з його місцем праці (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ФОП ОСОБА_2 ) суд першої інстанції поставив під сумнів належність цього нещасного випадку до виробничого, позаяк відсутні докази працевлаштування позивача у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за сумісництвом.
16. З посиланням на доводи відповідача суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав ГУ Держпраці довідку, завірену роботодавцем про те, яку посаду займає ОСОБА_1, найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу; фактичну адресу місця працевлаштування. Отож у підсумку суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
17. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 липня 2018 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та ухвалив у справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив. Зобов`язав ГУ Держпраці прийняти рішення щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 02.08.2017 приблизно о 15:15 год. у м. Білгород-Дністровському Одеської області на вулиці Кишинівській та утворити комісію зі спеціального розслідування відповідно до встановленого законодавством порядку.
18. Суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованою позицію позивача про те, що Порядок № 1232 умовно поділяє порядок розслідування нещасних випадків на ті, що розслідуються безпосередньо за рішенням роботодавця (пункти 10-35) та на ті, що розслідуються за рішенням Держпраці (пункти 36-56).
19. Цей суд зауважив, що пункт 37 Порядку № 1232 встановлює обов`язок роботодавця повідомити протягом однієї години з використанням засобів зв`язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2 про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, у тому числі і територіальний орган Держпраці за місцезнаходженням підприємства.
20. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача, що Порядок №1232 не містить жодної норми, яка б визначала підставу для проведення спеціального розслідування тільки за повідомленням роботодавця. Системний аналіз цього нормативного акта, зокрема, пункту 7, дає підстави вважати, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, тобто сам факт виникнення нещасного випадку є юридичною підставою для проведення його розслідування.
21. Апеляційний суд зауважив також, що суд першої інстанції при вирішенні справи помилково не взяв до уваги доводи позивача про те, що проведення спеціального розслідування не може бути поставлено виключно в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов`язків.
22. На думку цього суду, суд першої інстанції помилково вважав обґрунтованими доводи суб`єкта владних повноважень про те, що в правовій ситуації, яка склалася, позивач повинен звернутися до роботодавця з вимогою надати до територіального органу Держпраці відповідне повідомлення про надання нещасного випадку і тільки після цього виникнуть підстави для проведення спеціального розслідування. Суд апеляційної інстанції вважає, що таке правозастосування порушує гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
ІІІ. Касаційне оскарження.
23. У касаційній скарзі ГУ Держпраці просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. Відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними. Зокрема, з посиланням на пункти 9, 37 Порядку № 1232 відповідач наголосив, що не отримував повідомлення лікувально-профілактичного закладу та/або роботодавця про нещасний випадок з позивачем, а отже не мав підстав для проведення спеціального розслідування. Зауважив також, що за відсутності вичерпної інформації про роботодавця він не мав можливості видати відповідний наказ і провести таке розслідування.
25. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно трактує положення пункту 42 Порядку № 1232, вважаючи, що настання нещасного випадку є достатнім юридичним фактом для проведення спеціального розслідування.
26. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
27. Серед іншого зазначив, що виникнення нещасного випадку, що причинив тяжкі наслідки, в тому числі інвалідність, є тією подією, з якою Порядок № 1232 пов`язує проведення службового розслідування. Вважає, що не можна вважати лише повідомлення роботодавця про нещасний випадок належною підставою для проведення спеціального розслідування.
28. Невиконання роботодавцем свого обов`язку не може позбавити постраждалу особу права на те, щоб стосовно нещасного випадку, який спричинив тяжкі наслідки, провели відповідне розслідування.
ІV. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
29. За змістом статті 4 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-ХІІ) державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.