ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №490/12093/16-а
адміністративне провадження №К/9901/38864/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю юридичної фірми "Укрінконтракт", ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Миколаївської міської ради на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва у складі судді Гуденко О.А. від 14 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., Зуєвої Л.Є. від 6 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю юридичної фірми "Укрінконтракт", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду із адміністративним позовом до Миколаївської міської ради (далі - Миколаївська МР, відповідач), в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської МР щодо неукладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста з ТОВ "Укрінконтракт", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
- зобов`язати Миколаївську МР у п`ятнадцятиденний строк укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста з ТОВ "Укрінконтракт", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Миколаївська МР всупереч положенням статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклала з позивачами договір пайової участі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачі виконали всі передбачені законодавством вимоги, необхідні для укладення договору з метою прийняття участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а тому бездіяльність відповідача щодо неукладення договору про пайову участь із відповідачами є протиправною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Миколаївська МР звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Миколаївська МР зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що позивачами під час здійснення будівництва порушено законодавство у сфері містобудівної діяльності, зокрема, наявне суттєве відхилення від проектів будівництва, а тому вважає безпідставними вимоги позивачів щодо укладення з ними договорів пайової участі.
Від позивачів надійшли заперечення на касаційну скаргу Миколаївської МР, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу до суду подано 22 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 490/12093/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 490/12093/16-а за касаційною скаргою Миколаївської МР суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Позивачами подано клопотання про забезпечення їх участі під час розгляду справи у касаційному порядку у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачі є замовниками будівельних робіт з "Реконструкції з добудовою нежитлових приміщень в заклад громадського харчування по пр . Леніна (Центральний), 75-а, в м. Миколаєві" згідно декларації про початок виконання будівельних робіт, поданої до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 24 березня 2016 року за вх.№ 2084-20-16 та зареєстрованої 25 березня 2016 року за № МК083160851626.
Позивачами неодноразово направлялись до відповідача звернення про укладення договору про пайову участь, зареєстровані відповідачем 18 жовтня 2016 року за вх.№ 12995/02-18, 9 листопада 2016 року за вх.№ 14011/02-18 та 7 грудня 2016 року за вх.№ 15296/02-18.
У відповідь на вказані звернення міським головою 5 та 26 грудня 2016 року надані відповіді, в яких зазначено, що звернення з приводу не укладення договору розглянуто. Повідомлено, що розгляд заяви щодо сплати пайового внеску за дорученням 9 сесії міської ради 7-го скликання від 31 жовтня 2016 року припинено до остаточного прийняття рішення постійною комісією з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології Миколаївської МР. Звернення буде розглянуто після прийняття рішення постійною комісією, оскільки станом на теперішній час остаточне рішення щодо результатів вивчення дозвільної документації на проведення будівельних робіт за адресою: пр. Центральний, 75-а не прийнято.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Миколаївської МР у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Положеннями статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.