ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №812/1429/17
провадження №К/9901/61694/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року (суддя Басова Н.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року (судді Компанієць І.Д., Міронова Г.М., Ястребова Л.В.),
І. Суть спору.
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА), в якому просила:
1.1 визнати протиправними дії ТУ ДСА щодо нарахування та виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за серпень 2017 року, виходячи з посадового окладу у 16000,00 гривень;
1.2 зобов`язати ТУ ДСА донарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за серпень 2017 року, виходячи з посадового окладу у 32000,00 гривень та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу у 32000,00 грн., з урахування раніше сплачених сум.
2. З посиланням на статтю 8 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (далі - Закон № 1801-VIII), частину третю статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 2453-VI та Закон № 192-VIII відповідно) позивач зазначила, що застосування відповідачем іншої розрахункової величини для визначення розміру суддівської винагороди, ніж мінімальна заробітна плата (на підставі Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), суперечить вимогам статті 130 Конституції України, статті 133 Закону № 2453-VI.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п`ять років.
4. Наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 вересня 2012 року № 41-ОС позивачу наказано приступити до виконання обов`язків судді Рубіжанського міського суду Луганської області з окладом згідно зі штатним розписом з 01 жовтня 2012 року.
5. Згідно зі штатним розписом Рубіжанського міського суду Луганської області на 2017 рік посадовий оклад судді складає 16000,00 грн.
6. Згідно з штатним розписом Рубіжанського міського суду Луганської області на 2017 рік посадовий оклад судді складає 16000,00 грн. (а.с.16).
7. Згідно з довідкою ТУ ДСА від 13 вересня 2017 року № 1515/17-вих, суддівська винагорода за серпень 2017 року складає: оклад - 16000,00 грн., вислуга років - 1865,14 грн., індексація - 326,70 грн., разом нараховано - 18191,84 грн.
8. Листом від 15 вересня 2017 року № 1532/17вих відповідач на звернення ОСОБА_1 від 11 вересня 2017 року повідомив, що відповідно до пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI, а саме: посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Регіональні коефіцієнти до посадового окладу не застосовуються. Згідно із статтею 7 Закону № 1801-VIII з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600,00 грн. Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 гривень. Враховуючи викладене, як зазначило ТУ ДСА, суддівську винагороду позивачу нараховано і виплачено виходячи з посадового окладу у розмірі 16000,00 грн., на підставі положень чинного законодавства України та відповідних роз`яснень Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів.
9. Не погодившись з такими діями ТУ ДСА позивач звернулася з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 13 липня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
11. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2017 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
12. При прийнятті зазначених рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Законом № 1774-VIII змінено підхід до визначення розміру суддівської винагороди, відтак замість мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення її суми в основу розрахунку суддівської винагороди закладено прожитковий мінімум для працездатних осіб.
13. Суди попередніх інстанцій зауважили, що Закон № 1774-VIII не визнаний неконституційним, тож підлягає застосуванню. Крім того, саме цей закон прийнятий пізніше у часі, ніж статті 133 Закону № 2453-VI, тому при подоланні колізій положень нормативно-правового(их) акта(ів) рівної юридичної сили треба надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто Закону № 1774-VIII.
14. Водночас, Законом № 1801-VIII не передбачено видатків на оплату суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, виходячи з посадового окладу 3200,00 грн., тому ТУ ДСА не мало законних підстав для перерахунку та виплати позивачу суддівської винагороди із застосуванням мінімальної заробітної плати (яка станом на 01 січня 2017 року становила 3200,00 грн.) як розрахункової величини.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
16. Позивач зазначила, що застосування до спірних відносин вимог пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII (при розрахунку посадового окладу, зокрема, судді) є неправомірним і суперечить статті 130 Конституції України, положенням статті 133 Закону № 2453-VI (у редакції Закону № 192-VIII) та пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIІІ, який відсилає до вказаної статті Закону № 2453-VI.
17. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій помилково трактують положення законодавства в площині того, як повинна нараховуватися суддівська винагорода. Наполягає на тому, що її посадовий оклад як судді повинен нараховуватися виходячи з такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата (яка на 01 січня 2017 року становить 3200,00 грн.) так як передбачено у статті 133 Закону № 2453-VI, а не прожиткового мінімуму (1600,00 грн.) відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII. Переконує, що невиконання пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII порушує гарантоване державою право на належне матеріальне забезпечення судді як одну зі складових його незалежності.
18. Зазначила також, що Закон № 1801-VIII прийнято пізніше, ніж Закон № 1774-VIII, і він не містить будь-яких змін чи коригувань стосовно мінімальної заробітної плати у зв`язку з прийняттям Закону № 1774-VIII.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.