ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №802/427/17-а
адміністративне провадження №К/9901/38458/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Немирівської міської ради Вінницької області до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за касаційною скаргою Немирівської міської ради Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Мультян М.Б. від 26 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б., Сапальової Т.В., Боровицького О.А. від 8 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Немирівська міська рада Вінницької області (далі - Немирівська МР, позивач) звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - ДАБІ у Вінницькій області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, третя особа), в якому просила визнати недійсною та скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по АДРЕСА_1 від 23 жовтня 2012 року № ВН 0832197308.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 23 грудня 2012 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_1 видано декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме на будівництво комерційної споруди салону-магазину по продажу промислових товарів, на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). На думку позивача, відомості, зазначені в декларації, не відповідають дійсності та є розбіжності між фактичними даними та тими, що зазначені в оскаржуваній декларації, а саме щодо збільшення площі об`єкта будівництва.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було передбачено можливості скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у разі виявлення недостовірності зазначених у декларації даних. Крім того, суди попередніх інстанцій, посилаючись на фактичні обставини, встановлені у справі № 802/876/16-а, дійшли до висновку про відсутність підстав вважати, що у декларації від 23 жовтня 2012 року № ВН 0832197308 зазначені недостовірні дані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Немирівська МР звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 3 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 802/427/17-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 802/427/17-а за касаційною скаргою Немирівської МР суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку стосовно того, що на момент виникнення спірних правовідносин у відповідача були відсутні повноваження, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", щодо скасування декларації про початок виконання будівельних робіт у разі виявлення зазначених у ній недостовірних даних.
Від інших учасників справи заперечення або відзиву на касаційну скаргу Немирівської МР не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що 19 листопада 2008 року між Немирівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0120 га по АДРЕСА_1 строком на п`ять років, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 22 квітня 2009 року за № 040910100006.
Під час дії даного договору ФОП ОСОБА_1, як замовником будівництва комерційної споруди на вищезазначеній земельній ділянці, направлено до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 .
23 жовтня 2012 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області зареєструвала вказану декларацію за № 08312197308.
У 2014 році ФОП ОСОБА_1 розпочато будівництво, яке, на думку позивача, проводиться з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності та без дотримання умов, визначених у декларації про початок виконання будівельних робіт № 08312197308 від 23 жовтня 2012 року, а тому звернувся до суду з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно невідповідності інформації, наведеної у декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по АДРЕСА_1 від 23 жовтня 2012 року № 4311 08312197308, фактичним обставинам, оскільки у декларації зазначено, що площа будівлі становить 158,95 кв. м, а фактично зовнішні стіни будівлі виступають за межі земельної ділянки на 1,6 кв. м, збільшено зовнішні геометричні розміри будівлі, тобто протиправно збільшено площу об`єкта будівництва, у зв`язку з чим третя особа незаконно захопила земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власності, і на яку в установленому порядку право власності або користування третій особі не надавалось.
Отже, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом обґрунтування позову стосовно скасування декларації про початок виконання будівельних робіт Немирівська МР зазначає ту обставину, що здійснена третьою особою - ФОП ОСОБА_1 реконструкція торгового павільйону/магазину, збудованого на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети.
Відносини, пов`язані з набуттям та припиненням права власності на об`єкти нерухомого майна, в тому числі і земельні ділянки, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України (далі - ГПК України) та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За правилами пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України суди розглядають у порядку господарського судочинства справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені незгодою позивача (у цій справі - це суб`єкт владних повноважень) з діями ДАБІ у Вінницькій області щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці комунальної власності, що надана в оренду третій особі. Такі дії, на думку позивача, порушують майнові права територіальної громади міста Немирів, оскільки фактична площа будівлі виходить за межі, наданої в оренду земельної ділянки, та знаходить на межі червоних ліній міста.
Відтак, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а є спором, який, головним чином, стосується майнових прав третьої особи у цій справі, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі спір про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по АДРЕСА_1 від 23 жовтня 2012 року № ВН 0832197308 не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між Немирівською МР та ФОП ОСОБА_1 стосовно права користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій здійснено реконструкції торгового павільйону/магазину, що належить третій особі.
Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень у вересні 2014 року Немирівська МР вже зверталась до Господарського суду Вінницької області (справа № 902/1309/14) з позовом до ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зареєстровану у державному реєстрі земель 22 квітня 2009 року за № 040910100006.
За результатом розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Вінницької області від 4 листопада 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.