ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №816/1531/18
провадження №К/9901/65448/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду, ухвалене 13 липня 2018 року у складі головуючого судді - Слободянюк Н.І., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду, прийняту 10 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Калитки О.М., Калиновського В.А.,
І. Обставини справи:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі також - ТОВ "Гадячсир", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просило:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №56258990 від 24 квітня 2018 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56258990 від 24 квітня 2018 року винесена з порушенням вимог частини першої статті 24 та частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відповідач відкрив виконавче провадження не за місцем перебування боржника та не за місцезнаходженням його майна, а також сума виконавчого збору розрахована у розмірі 10 відсотків від суми заборгованості, а не від фактично стягнутої суми за виконавчим документом.
3. Відповідач позов не визнав та зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56258990 від 24 квітня 2018 року винесена у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 13 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, позовні вимоги задовольнив.
4.1. Визнав протиправною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56258990 від 24 квітня 2018 року.
5. Вирішуючи спір, суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 56258990 від 24 квітня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Відповідач, вважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати їх рішення, та постановити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
7. У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останньої, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів без змін.
ІV. Джерела права й акти їх застосування
8. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
10. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
11. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
12. Відповідно до частини третьої статті 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
13. Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02 липня 2014 року, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.
14. З 07 квітня 2015 року вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв`язку із прийняттям постанови КМУ № 150 від 31 березня 2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.
15. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
16. Згідно статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: