ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №817/57/17
касаційне провадження №К/9901/43733/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 (головуючий суддя: Жуковська Л.А., судді: Гломб Ю.О., Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (головуючий суддя: Іваненко Т.В., судді: Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі №817/57/17 за позовом Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року Дочірнє підприємство "Регіон-Інвест" (далі - ДП "Регіон-Інвест" або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра або відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ від 25.12.2015 №446 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2759 від 27.08.2002 і поновити дію спеціального дозволу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним отримано спеціальний дозвіл на користування надрами на видобування базальтів. За наслідками перевірки дотримання надрокористувачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин перевіряючими виявлено ряд порушень, власне які і стали підставою для видачі оскаржуваного наказу про зупинення дії спеціального дозволу. Позивач стверджує, що ним у повному обсязі усунуті порушення вимог законодавства, а деякі з них і взагалі вважає відсутніми. За таких обставин позивач наполягає, що у Держгеонадра були відсутні правові підстави зупиняти дію спеціального дозволу.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанцій, виходив з того, що відображені в акті перевірки порушення в частині не зупинення позивачем проведення робіт після зупинення дії спеціального дозволу не є підставою для припинення його дії, оскільки на момент проведення перевірки попередній наказ Держгеонадра від 19.06.2015 №165 про зупинення дії спеціального дозволу скасований в судовому порядку (справа №817/2160/15; рішення набрало законної сили 18.11.2015), а тому не міг породжувати для надрокористувача жодних правових наслідків. Стосовно решти порушень, відображених в акті перевірки, суди виходили з того, що позивачем такі порушення усунуті, про що належним чином було повідомлено Держгеонадра.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник вказує на те, що станом на липень 2015 року, коли наказ Держгеонадра від 19.06.2015 №165 про зупинення дії спеціального дозволу фактично ще діяв, оскільки рішення у справі №817/2160/15 на цей момент не набрало законної сили, позивач продовжував здійснювати на ділянці підривні (вибухові) роботи, що свідчить про порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Також скаржник зазначає про те, що у ході перевірки були виявлені і інші порушення, які свідчать про неналежне виконання надрокористувачем вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, зокрема: не вчиняються дії з переоформлення земельного відводу і отримання його в установленому порядку; не надана в повному обсязі геологічна документація; не подано інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою, встановленою законодавством.
Крім того, скаржник посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, що безпідставно не враховано судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 26.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Держгеонадра було видано ДП "Регіон-Інвест" спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.08.2002 №2759, строком дії до 27.08.2032, на видобування базальтів придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового з родовища "Полицьке-ІІ": Рівненська область, Володимирецький район, 3,00 км на північний захід від с. Полиці.
09.04.2013 між Держгеонадра та позивачем було укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копали № 2759, що є додатком до спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2759.
Наказом Держгеонадра від 19.06.2015 №165 ДП "Регіон-Інвест" було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2759, у зв`язку із наявністю заборгованості з рентної плати за користування надрами у сумі 230 300 грн (цей наказ скасовано у судовому порядку, справа №817/2160/15; дата набрання законної сили: 18.11.2015).
На виконання постанови слідчого Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області від 12.08.2015 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за результатами якої складено акт від 10.09.2015 №06-05/25/2015-27/у(89).
У ході проведеної перевірки виявлені наступні порушення:
- не виконуються вимоги підпункту 5.3 пункту 5 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 09.04.2013 № 2759, пункту 4 Програми робіт з видобування базальтів Полицького-ІІ родовища, що є додатком 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 09.04.2013 №2759, в частині підготовки матеріалів для переоформлення земельного відводу і отримання його в установленому порядку, що є порушенням статей 18, 24 Кодексу України про надра, статей 125, 126 Земельного кодексу України, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами;
- не виконуються вимоги підпункту 7.1 пункту 7 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 09.04.2013 №2759, в частині зобов`язання надрокористувача щороку подавати до Держгеонадра інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно з законодавством та відповідні пояснення з питань, що входять до компетенції Держгеонадра, чим порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами;
- геологічна документація надана не у повному обсязі, чим порушено вимоги статті 53 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами;
- не надано лист Держгірпромналяду України від 28.12.2011 № 10144/0/3.1-6/11, чим порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра та Порядку;
- надрокористувач після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2759 не зупинив проведення робіт на наданій йому ділянці, а саме: з 21 липня 2015 року відповідно до Книги обліку руху гірничої маси на Полицькому-ІІ родовищі було проведено вибухові роботи на горизонті +146 м, згідно листа ДП "Регіон-Інвест" від 10.09.2015 №49, об`єм підривної породи склав 17659 м.куб., що є порушенням вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.
За наслідками перевірки Держгеонадра винесено припис від 14.09.2015 №405-14/06, яким ДП "Регіон-Інвест" було зобов`язано усунути зазначені порушення законодавства у строк до 23.10.2015.
Наказом Держгеонадра від 25.12.2015 №446 ДП "Регіон-Інвест" зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2759, у зв`язку із порушенням вимог статей 24, 53 Кодексу України про надра, статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі підпункту 1, підпункту 8 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615) та надано 10 календарних днів для усунення зазначених порушень законодавства.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Згідно з частиною першою статті 53 Кодексу України про надра при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися:
1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;
2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;
3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;