ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа №813/67/16
касаційне провадження №К/9901/32870/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (головуючий суддя - Макарик В.Я.; судді: Коваль Р.Й., Глушко І.В.) у справі № 813/67/16 за позовом Приватного підприємства "Оланд-Партнер" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Оланд-Партнер" звернулось до адміністративного суду з позовом до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2015 № 0000412200 та від 10.09.2015 № 0000422200.
Справа розглядалась судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Львівський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2017 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 залишив без змін.
Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому звертає увагу на те, що судовими інстанціями при вирішенні спору не враховано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17.06.2015 у справі № 464/3740/15-к, яким, зокрема ОСОБА_1 - директора контрагента позивача, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Оланд-Партнер" щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із контрагентом Приватним підприємством "Простір" за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 01.09.2015 № 36/2200/37711733.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним формуванням у листопаді та грудні 2014 року даних податкового обліку при придбанні вугілля кам`яного в Приватного підприємства "Простір" з огляду на безтоварний характер здійснених поставок.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 10.09.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000412200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 417483,54 грн. за основним платежем та 104370,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000422200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 209683,00 грн. за основним платежем та 52420,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди виходили з того, що: позивачем надано всі первинні бухгалтерські документи, складення яких передбачено умовами відповідних договорів, на підтвердження фактичного виконання сторонами їх умов; у висновках акта перевірки не міститься будь-яких застережень щодо невідповідності долучених первинних документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин); відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обізнаності Приватного підприємства "Оланд-Партнер" щодо неправомірної діяльності його контрагента та доказів прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання неправомірної податкової вигоди.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.