ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №523/5803/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17702/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у складі колегії суддів: Яковлєва О.В. (головуючий), суддів: Федусик А.Г., Танасогло Т.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, третя особа - публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод", про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. У вересні 2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси №20 від 18.02.2016 щодо відмови розглянути на Комісії її заяву та призначити пенсію на пільгових умовах;
1.2 встановити факт наявності у кількості 22 роки та 6 місяців спеціального стажу роботи в шкідливих умовах праці ОСОБА_1 на посадах пробовідбірника ЦЗЛ та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ на ПАТ "Одеський НПЗ";
1.3 зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до спеціального стажу роботи за списком №1 та № 2 період роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці посадах пробовідбірника та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ (ВТК) з 18.04.1983 по 21.10.2005 загальний стаж 22 роки та 6 місяців;
1.4 зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно вимог статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) з дня звернення 19.11.2015.
2. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.07.2017 позовні вимоги задоволено повністю.
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивач 22 роки 6 місяців працювала на Одеському нафтопереробному заводі на посаді із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів СРСР №310 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. У зв`язку з цим має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-XII.
2.2 Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем під час прийняття оскарженого рішення було порушено процедуру його прийняття, встановлену Постановою Пенсійного Фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 "Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років" (далі - Порядок №18-1).
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 постанову Суворовського районного суму м. Одеси скасовано, ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
3.1 Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для віднесення посад, на яких працювала позивачка на Одеському нафтопереробному заводі, до посад із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів СРСР №310 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, а відтак і відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ. При цьому послався на судові рішення, якими встановлені відповідні факти.
3.2 Щодо порушення порядку прийняття оскарженого рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що такий порушено не було, оскільки суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми Порядку №18-1.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 ОСОБА_1 працювала на Одеському нафтопереробному заводі на посаді пробовідбірника в період з 18.04.1983 до 09.10.1984, а також на посаді лаборанта хімічного аналізу в період з 09.10.1984 по 21.10.2005.
4.2 Вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно списку №2 та створення комісії для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
4.3 Рішенням відповідача №20 від 18 лютого 2016 року їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності спеціального трудового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
4.4 Підставою для відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії за віком стало не підтвердження записів у трудовій книжці щодо наявності спеціального трудового стажу роботи належними доказами для отримання пільгової пенсії.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
5. Позивачем подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, у якій просить його скасувати та залишити у силі постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27.07.2017.
5.1 Аргументами в обґрунтування скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції на підставі первинних документів Одеського нафтопереробного заводу, її трудової книжки, правильно встановив належність посад, на яких вона працювала протягом 22 років 6 місяців, до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів СРСР №310 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, а відтак і право для зарахування цього періоду до стажу, який дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ. Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення - 19.11.2015. Проте суд апеляційної інстанції прийшов до протилежного висновку без врахування наданих доказів.
5.2 Також позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив, що під час розгляду її заяви було порушено вимоги Порядку №18-1, оскільки не було проведено засідання Комісії за її участю, не прийнято і не досліджено наявні у неї документи, що стосуються суті звернення.
5.3 Крім того, вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що проявились у відмові прийняти та дослідити додаткові докази щодо предмета спору.
5.4 На думку позивача у своїй сукупності неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема Закону №1788-ХІІ, Порядку №18-1, порушення норм процесуального права призвели до скасування законного рішення суду першої інстанції.
6. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, у якій просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017.
6.1 Аргументами заперечень проти касаційної скарги вказує те, що судами неодноразово розглядались спори за позовом ОСОБА_1 щодо віднесення до стажу її роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, роботу протягом 22 років 6 місяців на Одеському нафтопереробному заводі. Судами було встановлено, що вказані посади не віднесені до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. Відтак у позивача відсутній необхідний стаж для призначення їй пенсії відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.