ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/2164/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" - не з`яв.,
відповідача - публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" - Лобаня Д.М.,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (далі - Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на здійснення ліквідації Банку
на рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2019 (головуючий суддя - Погребна К.Ф., судді Цісельський О.В. і Шаратов Ю.А.) та
постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 (головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І. і Ярош А.І.)
зі справи № 916/2164/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" (далі - Товариство)
до Банку в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації Банку
про визнання договорів іпотеки припиненими.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про визнання припиненими договору іпотеки від 11.09.2012, оформленого на бланках ВРТ №№392168-392171, та договору іпотеки від 11.09.2012, оформленого на бланках ВРТ №№392176-392179.
2. Позов обґрунтовано виконанням позивачем усіх зобов`язань за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями та довідкою банку, в зв`язку з чим забезпечені іпотекою зобов`язання є "припиненими виконанням".
3. У подальшому Товариством подано "уточнену позовну заяву", згідно з якою воно просило суд визнати припиненими: договір іпотеки від 11.09.2012, укладений Банком і Товариством, який зареєстрований у реєстрі за № 2177 (далі - Договір іпотеки-1); договір іпотеки від 11.09.2012, укладений Банком і Товариством, який зареєстрований у реєстрі за № 2175 (далі - Договір іпотеки-2).
Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2019, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020: позов задоволено; визнано припиненими Договір іпотеки-1 і Договір іпотеки-2; стягнуто з Банку в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації на користь Товариства судовий збір у сумі 3 524 грн.
5. Рішення та постанову мотивовано тим, що з огляду на встановлення судом факту припинення основного зобов`язання за кредитним договором від 11.09.2012 № 1002/251/24 (далі - Кредитний договір) суд дійшов висновку про те, що зазначені договори іпотеки є припиненими на підставі статей 3, 17 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі до Верховного Суду відповідач, зазначаючи про незаконність оскаржуваних судових рішень у зв`язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням ними норм процесуального права, просить: скасувати вказані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи; ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Висновки попередніх судових інстанцій про належне виконання Товариством умов Кредитного договору зроблено з неправомірним застосуванням вимог норм матеріального права, а саме: статей 525, 526, 264, 573, частини другої статті 589, статей 598, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); статей 174, 179, 188 Господарського кодексу України; частин четвертої, п`ятої статті 3, частини першої статті 7, частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку". Факт неналежного виконання умов Кредитного договору та наявності боргу визнаний самим позивачем і встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили.
8. Судами неправильно, з порушенням норм матеріального права, визнано допустимим доказом висновок судово-економічної експертизи у справі.
9. Судом першої інстанції допущено і апеляційним господарським судом не усунуто порушення норм процесуального права, а саме статей 2, 86, частин третьої та п`ятої статті 99, статей 234, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Доводи іншого учасника справи
10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Банком і Товариством було укладено Кредитний договір (з подальшими змінами), за яким Банк відкрив Товариству кредитну лінію й видав кредит; ліміт кредитної лінії складає еквівалент 3 500 000 грн., і кредитна лінія відкривається на строк до 28.02.2014 включно.
12. На забезпечення вимог кредитодавця за Кредитним договором сторони уклали Іпотечний договір - 1 та Іпотечний договір - 2, за умовами яких, зокрема:
- предметом іпотеки було визначено нерухоме майно у вигляді різних будівель та споруд;
- ці договори забезпечують вимогу іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору та усіх додаткових угод до нього;
- право іпотеки та, відповідно, й ці договори припиняють чинність, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання, забезпеченого цією іпотекою.
13. У матеріалах справи наявні: довідка, видана Банком, яка підтверджує, що за Товариством не враховується заборгованість за кредитом, наданим згідно з Кредитним договором, та за нарахованими за кредитом відсотками; платіжні доручення на підтвердження сплати позивачем заборгованості за Кредитним договором у загальній сумі 3 500 000 грн. та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
14. Місцевим господарським судом для з`ясування припинення основного зобов`язання за Кредитним договором було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Інституту судових експертиз та аудиту.
У висновку судового експерта зазначено, що:
" Згідно альтернативного розрахунку заборгованості ТОВ "Тіса" перед ПАТ "ЧБРР" за кредитним договором №1002/251/24 від 11.09.2012 року, станом на 30.04.2014 року, відповідно до умов кредитного договору №1002/251/24 від 11.09.2012 року, з урахуванням додаткових угод до нього та згідно наявних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, встановлено наступне: за Варіантом 1 (розрахунок здійснено при умові, що процентна ставка за весь період становить 19,00% (17,92%+1,08%)) - сума боргу ТОВ "Tіса" перед ПАТ "ЧБРР" за нарахованими відсотками складає 668,68 грн. (Додаток №1 рядок 52 ст.24 Експертизи); за Варіантом 2 (розрахунок здійснено при умові, що процентна ставка за весь час є змінною (UIRD UAH 6 m + 1,08%) та змінюється після перебігу кожних 6-ти місяців) - заборгованість ТОВ "Тіса" перед ПАТ "ЧБРР" відсутня, але наявна переплата ТОВ "Тіса" за нарахованими відсотками у сумі 7 755, 81 грн. (Додаток №2 рядок 527 ст. 24 Експертизи)";
"В межах наданих матеріалів справи, станом на 30.04.2014р. сплата ТОВ "Тіса" грошових коштів на користь ПАР "ЧБРР" згідно кредитного договору №1002/251/24 від 11.09.2012р., встановлена у розмірі 3 862 264,14 грн, у тому числі: погашення кредиту (основного боргу) у сумі 3 500 000 грн.; погашення нарахованих відсотків у сумі 362 264,14 грн."
15. Відповідач не надав суду доказів на спростування висновку судової експертизи, а також розрахунку розміру наявної у позивача (на думку відповідача) заборгованості за Кредитним договором, мотивуючи це відсутністю документів. Не подано й доказів наявності порушень з боку судового експерта чи експертної установи.
16. Судом апеляційної інстанції зазначено про неприйняття доводів відповідача про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що предметом спору в іншій справі №916/436/18 були ті ж самі кредитний та іпотечні договори, оскільки в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у згаданій справі зазначено, що позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права з іншим предметом позову, при цьому вірно обравши спосіб захисту, та з підтвердженням належними та допустимими доказами виконання основного зобов`язання як підстави для припинення обтяження нерухомого майна іпотекою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
частини перша і друга статті 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
стаття 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін;
частина перша статті 598:
- зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом;
частина перша статті 626:
- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
частина перша статті 593:
- право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.
18. Закон України "Про іпотеку":
частина п`ята статті 3: