ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/650/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЗЕРЕРЕ",
представник - адвокат Єльчанінова І.О. (договір про надання правової допомоги адвокатом від 07.05.2020, ордер серії ДН №115951 від 14.05.2020)
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс",
кредитор - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
Головне управління ДПС у місті Києві,
ліквідатор - арбітражний керуючий Овсієнко Алла Вікторівна
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗЕРЕРЕ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 17.02.2020
у складі колегії суддів: Білецька Л.М. (головуючий), Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.
у справі №908/650/19
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗЕРЕРЕ"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 06.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЗЕРЕРЕ" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 06.03.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №908/650/19 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/650/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020.
3. Ухвалою від 24.03.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №908/650/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗЕРЕРЕ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020, призначив розгляд касаційної скарги на 14.05.2020 о 10:00.
4. Відзиви на касаційну скаргу боржника не надійшли.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняті ним рішення
5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.04.2019 відкрито провадження у справі №908/650/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗЕРЕРЕ" (далі - ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", боржник) за заявою товариства-боржника відповідно до статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; цією ж ухвалою суду відкрито процедуру санації ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", керуючим санацією призначено директора боржника - Ольховську А.О., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В.
6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019 визнано кредиторами у справі таких заявників: ТОВ "Запоріжагросервіс" на суму 2 600 000 грн. основного боргу у четверту чергу, ТОВ "Таргетон-Плюс" на суму 950 000 грн. основного боргу у шосту чергу, АТ КБ "Приватбанк" на суму 1 300 грн. основного боргу у четверту чергу; затверджено реєстр вимог кредиторів з урахуванням визнаних судом вимог.
7. 10.10.2019 постановою Господарського суду Запорізької області клопотання голови комітету кредиторів №650/2 від 12.09.2019 задоволено; припинено процедуру санації ТОВ "МІЗЕРЕРЕ"; припинено повноваження керуючого санацією Ольховської А.О. та розпорядника майна Овсієнко А.В.; визнано ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В.; вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону про банкрутство.
8. Приймаючи постанову місцевий суд встановив, що в порядку частини 8 статті 26 Закону про банкрутство на зборах комітету кредиторів ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", які відбулися 23.08.2019, прийнято рішення клопотати перед господарським судом про припинення процедури санації боржника, введеної ухвалою суду 04.04.2019, про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В., про що складено протокол №650/2 від 23.08.2019.
Судом встановлено, що на дату проведення 10.10.2019 судового засідання комітетом кредиторів ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" не погоджено плану санації, мирова угода не укладалась; підприємство не має активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість.
За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ухвалою суду від 25.06.2019 та включені до реєстру вимоги кредиторів боржника не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, що є підставою для визнання боржника банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури в силу частини 1 статті 37 та частини 3 статті 94 Закону про банкрутство.
Суд першої інстанції, з посиланням на приписи частини 8 статті 26, частини 1 статті 40 та частини 1 статті 114 Закону про банкрутство, та зважаючи на обставини подання головою комітету кредиторів боржника ТОВ "Запоріжагросервіс" клопотання про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Овсієнко А.В., дійшов висновку про можливість призначення ліквідатором у справі Овсієнко А.В.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення
9. Головне управління ДПС у місті Києві подало апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Запорізької області від 10.10.2019, в якій просило скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте з порушення норм матеріального (статей 11, 29, 94 Закону про банкрутство) та процесуального (статті 74 ГПК України) права, а також без з`ясування всіх обставин справи, та припинити провадження у справі №908/650/19 про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" в цілому як безпідставно порушене.
9.1. В обґрунтування наявності у нього права на апеляційне оскарження постанови про визнання ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" банкрутом Головне управління ДПС у місті Києві у поданих до апеляційного суду 17.02.2020 письмових поясненнях зазначило, що ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" знаходилося на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у місті Києві, а 25.02.2019 товариство змінило місцезнаходження з міста Київ на місто Запоріжжя, де розпочало процедуру банкрутства; згідно з інформаційними базами даних ДПС, на момент звернення 26.11.2019 Головного управління ДПС у місті Києві з апеляційною скаргою у даній справі ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" за неосновним місцем обліку до кінця поточного (2019) року знаходилося на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у місті Києві.
Наказом ДФС України від 19.10.2016 №875 (у редакції наказу від 06.02.2017 №57) "Про затвердження у новій редакції положень "Про податкові територіальні органи ДФС" ряд функцій, зокрема, щодо погашення податкового боргу з податків і зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску платників єдиного внеску, яка раніше виконувалась державними податковими інспекціями у районах міста Києва, було закріплено за Головним управлінням ДФС у місті Києві.
З 01.01.2017 внаслідок прийняття змін до Податкового кодексу України згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату України" до повноважень ДПІ у Печерському районі міста Києва не входить звернення до суду щодо стягнення податкового боргу; контролюючим органом, уповноваженим здійснювати такі повноваження, є Головне управління ДФС у місті Києві; у зв`язку з реорганізацією Головного управління ДФС у місті Києві та його приєднанням до Головного управління ДПС у місті Києві на підставі постанови Кабінету Міністрів України 19.06.2019 №537, Головне управління ДПС у місті Києві є повноважним суб`єктом звернення з апеляційною скаргою на постанову місцевого суду від 10.10.2019 у справі №908/650/19 про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", яке знаходилося на обліку як платник податків за неосновним місцем податкового обліку впродовж 2019 звітного року у Головному управлінні ДПС у місті Києві.
9.2. Головне управління ДПС у місті Києві звернуло увагу апеляційного суду на те, що згідно з даними фінансового звіту станом на 31.12.2018 оборотні активи ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" складають 8 127,9 тис. грн., у 2018 році підприємство-боржник отримувало дохід, що в цілому свідчить про передчасність висновків місцевого суду про стійку фінансову неплатоспроможність ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" і наявність підстав для визнання його банкрутом. Скаржник зауважив на сумнівності заборгованості боржника перед ТОВ "Таргетон Плюс" та ТОВ "Запоріжагросервіс", оскільки відповідно до інформації, що міститься у Реєстрі податкових накладних за період з 2013 року по даний час, на користь боржника не було виписано жодної податкової накладної, що свідчить про відсутність поставок товарів/послуг від третіх осіб та відповідних розрахунків із контрагентами боржника; водночас, господарські операції між боржником та кредиторами жодним чином не відображені у податковій звітності, поданій боржником до контролюючих органів.
9.3. Контролюючий орган зауважив, що місцевий суд не дослідив рішення комітету кредиторів про перехід з процедури санації до ліквідаційної процедури ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" на предмет його обґрунтованості та відповідності вимогам частини 7 статті 29 Закону про банкрутство, оскільки таке рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов плану санації щодо досягнення поставленої мети, тобто відображати обставини та підстави, якими керувалися кредитори під час його прийняття.
9.4. Головне управління ДПС у місті Києві зазначило, що приписами частини 4 статті 11 Закону про банкрутство передбачено вимогу щодо подання боржником заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про власне банкрутство лише у разі наявності у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат; зазначена норма Закону про банкрутство, як загальна, застосовується і до процедури банкрутства, що передбачає здійснення процедури санації боржника його керівником відповідно до статті 94 Закону про банкрутство; контролюючий орган зауважив, що при зверненні до місцевого суду із заявою про відкриття щодо ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" справи про банкрутство товариство-боржник не надало суду доказів наявності у нього активів (майна), достатнього для покриття судових витрат, що в цілому виключає можливість здійснення господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" в силу імперативних вимог частини 4 статті 11 Закону про банкрутство. Скаржник зауважив, що боржником також не було сплачено судовий збір при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
9.5. В обґрунтування своїх доводів контролюючий орган зіслався на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 21.02.2018 у справі №904/809/17 про те, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та є підстави для звернення кредиторів боржника до господарського суду із заявою про порушення (відкриття) справи про його банкрутство з особливостями провадження згідно із статтею 94 Закону про банкрутство.
Разом з тим, інвентаризацію майна боржника проведено керівником ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи, тобто інвентаризація майна боржника проводилася неналежно.
10. 17.02.2020 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задоволено, постанову Господарського суду Запорізької області від 10.10.2019 скасовано, провадження у справі №908/650/19 про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" закрито.
11. Апеляційний суд з огляду на особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 94 Закону про банкрутство під час апеляційного перегляду постанови місцевого суду про введення ліквідаційної процедури перевірив дотримання боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі вимог частини 4 статті 11 цього Закону, а також правильність застосування судом першої інстанції приписів статей 15, 16, 94 Закону про банкрутство при відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" за заявою боржника та встановив таке.
11.1. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи статті 29 Закону про банкрутство та наказу Міністерства юстиції України №1223/5 від 19.06.2013, яким затверджено Типову форму плану санації боржника у справі про банкрутство та вимог щодо його розроблення, зазначив, що порушуючи провадження у справі про банкрутство в порядку статті 94 Закону про банкрутство, господарський суд повинен перевірити зміст плану санації на предмет його відповідності вимогам законодавства про банкрутство та можливості досягнення основної мети здійснення санації боржника керівником - відновлення платоспроможності боржника у зв`язку з погашенням вимог кредиторів внаслідок реалізації плану санації.
Апеляційний суд зауважив, що рішення (постанова) місцевого суду про введення щодо ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" ліквідаційної процедури мотивоване відсутністю у боржника активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, що свідчить про його неспроможність задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування процедури ліквідації у справі про банкрутство.
Однак, апеляційний суд встановив, що за даними плану санації ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", долученого боржником до заяви про порушення справи про банкрутство в порядку статті 94 Закону про банкрутство, вбачається наявність у ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" за 2018 рік 86 733,0 тис. грн. чистого доходу від реалізації продукції, 285,4 тис. грн. чистого прибутку, 40,8 тис. грн. власного капіталу, 83 222,0 тис. грн. дебіторської заборгованості, 12 348,0 тис. грн. запасів та 17,2 тис. грн. власних оборотних активів (том 1, а.с. 23).
Разом з тим, відповідно до річного фінансового звіту боржника станом на 31.12.2018, доданого до апеляційної скарги, вартість активів ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" складає 8 127,9 тис. грн. (том 2, а.с. 27-28).
З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилкове введення місцевим судом щодо ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" процедури ліквідації у зв`язку з його банкрутством, оскільки дані фінансової звітності боржника за 2018 звітний рік, що передував порушенню щодо ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" справи про банкрутство ухвалою суду 04.04.2019 за особливою процедурою згідно із статтею 94 Закону про банкрутство, підтверджують наявність у товариства-боржника активів, достатніх для погашення кредиторської заборгованості та відновлення платоспроможності боржника.
11.2. Апеляційний суд встановив, що ухвалою місцевого суду від 25.06.2019 визнано кредиторами у справі про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" три юридичні особи - ТОВ "Таргетон-Плюс", ТОВ "Запоріжагросервіс", АТ КБ "Приватбанк", однак, в матеріалах справи №908/650/19 наявна лише заява ТОВ "Запоріжагросервіс" про включення до реєстру вимог кредиторів, до якої додано копію договору про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу №20/06/2018 від 20.06.2018 та копію акта звірки розрахунків за зазначеним договором (том 1, а.с. 51-53); інших доказів існування кредиторської заборгованості, зокрема, первинної документації, до матеріалів справи не долучено.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що кредиторська заборгованість ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" не доведена належними доказами, які б підтверджували здійснення господарських операцій між боржником та його контрагентами-кредиторами.
11.3. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні із заявою про порушення даної справи про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" надало місцевому господарському суду примірник квитанції №0.0.1303744318.1 від 21.03.2019 про сплату судового збору на суму 19 921 грн., який не засвідчено належним чином; водночас, відповідно до довідки господарського суду від 21.03.2019 не підтверджено зарахування судового збору до Державного бюджету України згідно із зазначеним дублікатом квитанції (том 1, а.с. 38, 39).
З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги контролюючого органу щодо невиконання ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" вимог Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про власне банкрутство в порядку статті 94 Закону про банкрутство. Зазначене є підставою для повернення такої заяви без розгляду згідно з частиною 1 статті 15 цього Закону, однак, місцевий суд ухвалою від 25.03.2019 прийняв заяву боржника до розгляду та призначив підготовче засідання на 04.04.2019, в якому порушив дану справу.
11.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що частиною 4 статі 11 Закону про банкрутство, яка застосовується до боржників, які ініціюють власне банкрутство, в тому числі за особливостями провадження відповідно до статті 94 цього Закону, законодавцем встановлено вимогу щодо подання боржником заяви про порушення справи про банкрутство лише за наявності у нього майна, достатнього для покриття судових витрат, при визначенні яких необхідно враховувати оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі про банкрутство, а також судового збору, сплаченого кредиторами.
Апеляційним судом встановлено відсутність подання заявником (боржником) доказів на підтвердження наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ".
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність у товариства-боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника в силу імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 у справі №904/1853/17.
Апеляційний суд зауважив, що місцевим судом не перевірено наявності у боржника активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, однак, констатовано відсутність активів у боржника, що виключає можливість провадження у справі про банкрутство за статтею 94 Закону про банкрутство.
11.5. Апеляційний суд, з посиланням на пункт 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України) №879 від 02.09.2014, зауважив, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Такими заходами можуть бути дії з отримання даних з відповідних державних реєстрів.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявні підстави для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.
Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, докази проведення інвентаризації майна ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом було безпідставно відкрито ліквідаційну процедуру оскаржуваною постановою 10.10.2019 за відсутності необхідних передумов для порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника процедури, передбаченої статтею 94 Закону про банкрутство, у зв`язку з чим скасував постанову суду про визнання ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та закрив справу про банкрутство №908/650/19 за безпідставністю її відкриття.
11.6. Щодо процесуального права Головного управління ДПС у місті Києві на оскарження прийнятих у справі №908/650/19 судових рішень, апеляційний суд, з посиланням на приписи статті 129 Конституції України, статей 4, 254 ГПК України, зазначив про таке.
За змістом пункту 41.1.1 частини 41.1 статті 41 та пункту 78.1.7 частини 78.1. статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вбачається, що контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
Пунктами 10.13., 10.14. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 №1588, передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання-платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року. Після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування, зокрема, до закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата; закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
За даними ЄДРЮОФОПГФ вбачається, що ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" перебувало на обліку у Головному управлінні ДФС у місті Києві та у ДПІ у Печерському районі міста Києва (том 1, а.с. 7); в подальшому, ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" змінило адресу місцезнаходження з міста Київ на місто Запоріжжя, у зв`язку з чим 25.03.2019 було взято на податковий облік у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області (том 2, а.с. 56).
Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у місті Києві, затвердженого наказом ДФС №80 від 01.02.2019, Головне управління ДФС у місті Києві є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС України, є органом доходів і зборів та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва; за змістом пункту 1 цього Положення вбачається, що Головне управління ДФС у місті Києві є правонаступником ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві; у зв`язку з реорганізацією Головного управління ДФС у місті Києві та згідно з постановою Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019, Головне управління ДФС у місті Києві приєднано до Головного управління ДПС у місті Києві, яке є органом доходів і зборів, що забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території міста Києва відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України №14 від 12.07.2019.
Апеляційний суд зазначив, що здійснення перереєстрації суб`єкта господарювання-платника податків, що перебував на податковому обліку на території міста Києва, у зв`язку із зміною його місцезнаходження із реєстрацією в контролюючому органі за новою податковою адресою поза межами міста Києва, а також подальше порушення в цьому ж бюджетному році за заявою такого платника податків справи про власне банкрутство, зумовлює проведення щодо такого платника податків-боржника перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податкових платежів; така перевірка має бути проведена Головним управлінням ДПС у місті Києві як територіальним органом ДПС України, за яким до закінчення бюджетного періоду, у якому була здійснена перереєстрація платника податків, що знаходився у місті Києві, зберігаються контролюючі функції щодо платника податків, зокрема, в частині завершення процедур адміністрування.
За встановлених обставин зміни ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" податкової адреси з міста Київ на місто Запоріжжя у березні 2019 року, ініціювання ним власного банкрутства у березні 2019 року та порушення судом у квітні 2019 року, тобто у цьому ж звітному періоді, щодо ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 94 Закону про банкрутство, подання апеляційної скарги 26.11.2019 шляхом надіслання поштового відправлення, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДПС у місті Києві функцій контролю за сплатою товариством-боржником податкових платежів на момент звернення з апеляційною скаргою у листопаді 2019 року та права зазначеного контролюючого органу на проведення документальної позапланової податкової перевірки ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податкових платежів юридичною особою-боржником та формування його податкового боргу в силу статті 78 ПК України.
Апеляційний суд зауважив, що Головне управління ДПС у місті Києві має процесуальне право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки введення ліквідаційної процедури на стадії санації боржника-платника податків, що здійснюється його керівником в порядку статті 94 Закону про банкрутство, може мати наслідком припинення господарської діяльності боржника-платника податків, необґрунтоване припинення виникнення податкових зобов`язань у ліквідаційній процедурі боржника, безпідставне погашення податкових зобов`язань перед державою за наслідком проведення ліквідаційної процедури.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах 21.02.2018 у справі №904/809/17, 14.03.2018 у справі №904/1853/17, 14.11.2019 у справі №908/2480/18, 28.11.2019 у справі №908/1782/18.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", боржника у справі)
12. Скаржник доводив, що приймаючи рішення (постанову) за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки обставинам того, яких саме прав, інтересів й обов`язків заявника апеляційної скарги стосується оскаржувана постанова про визнання ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, і в чому саме полягало порушення прав та інтересів цього контролюючого органу у справі №908/650/19, що не узгоджується з приписами статті 254 ГПК України та статті 1 Закону про банкрутство. Висновок апеляційного суду про задоволення апеляційної скарги є передчасним.
13. Скаржник зауважив, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника справи про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому законом порядку заяви з грошовими вимогами до боржника або за наслідком їх визнання боржником у процедурі досудової ліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України і лише після цього така особа має право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство; скаржник зазначив, що Головне управління ДПС у місті Києві не зверталося з грошовими вимогами до ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" як в процедурі досудової ліквідації боржника, так у провадженні у справі про банкрутство ТОВ "МІЗЕРЕРЕ", тому не набуло статусу кредитора ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" та не має процесуального права на оскарження постанови про визнання його банкрутом.
14. Скаржник зіслався на приписи статей 41, 78 ПК України, положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.2016, що набрав чинності з 01.01.2017 та яким було внесено зміни до ПК України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи податкових органів, а саме ПК України доповнено статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункт 19-1.1.1 пункту 19.1.1 статті 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів; наказом ДФС України №57 від 06.02.2017 до повноважень ДПІ на районному рівні віднесено лише виконання сервісних функцій щодо сервісного обслуговування платників податків, реєстрації та ведення обліку платників податків об`єктів оподаткування, а також ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, тоді як на рівень головних управлінь передано всі контрольно-перевірочні функції, прийняття податкових повідомлень-рішень, функції погашення податкового боргу та представництва інтересів держави щодо стягнення податкового боргу в судах; скаржник зазначив, що у зв`язку з порушенням справи про банкрутство платника податків у податкового органу виникає обов`язок провести позапланову податкову перевірку дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою, яка оголосила про свою ліквідацію, тому у разі порушення учасниками справи прав фіскального органу при здійсненні ним своїх функцій, контролюючий орган набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство платника податків.
Скаржник зауважив, що ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" зареєстроване в ЄДРЮОФОПГФ за адресою місцезнаходження у місті Запоріжжя, тому юридична особа-боржник за територіальним критерієм є платником податків, що входить до території обслуговування Головного управління ДФС у Запорізькій області, а не Головного управління ДПС у місті Києві; контролюючим органом в апеляційній скарзі не зазначено, а апеляційним судом не встановлено, як саме перебування ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" на податковому обліку у Заводському відділенні міста Запоріжжя, що є структурним підрозділом Головного управління ДФС у Запорізькій області, стосується прав й інтересів Головного управління ДПС у місті Києві, яке оскаржило в апеляційному порядку постанову місцевого суду 10.10.2019 про визнання ТОВ "МІЗЕРЕРЕ" банкрутом. В обґрунтування своїх доводів боржник зіслався на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах 16.07.2018 у справі №908/1692/17, 04.09.2019 у справі №905/776/18, 12.12.2019 у справі №908/2512/18 та 27.02.2020 у справі №908/2488/18.