1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



19 травня 2020 року

м. Київ



Справа № 916/2214/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,



представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства "Вікторія" - Величка Ю.В.,

відповідача - акціонерного товариства "Одесаобленерго" - не з`яв.,



розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Одесаобленерго" (далі - АТ "Одесаобленерго")

на рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2019

(суддя Лічман Л.В.) та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 (головуючий суддя - Будішевська Л.О., судді Таран С.В. і Поліщук Л.В.)

зі справи № 916/2214/19

за позовом приватного акціонерного товариства "Вікторія" (далі - ПАТ "Вікторія")

до АТ "Одесаобленерго"

про визнання незаконним права вимоги про сплату двократної вартості електричної енергії у сумі 108 889,55 грн.



РУХ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про визнання незаконним права вимоги про сплату двократної вартості електричної енергії, спожитої в серпні та жовтні 2018 року.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно вимагає подвійної оплати за перевищення договірної величини електроспоживання у сумі 108 889,55 грн. за серпень та жовтень 2018 року, оскільки у зв`язку з втратою чинності Законом України "Про електроенергетику" та набуттям чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" оплата санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не передбачена.



Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції



3. Рішенням господарського суду Одеської області від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020: позов задоволено; визнано незаконним право вимоги АТ "Одесаобленерго" щодо притягнення ПАТ "Вікторія" до відповідальності за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електричної енергії у сумі 108889,55 грн. за серпень та жовтень 2018 року; стягнуто з АТ "Одесаобленерго" на користь ПАТ "Вікторія" 1 921 грн. судового збору.

4. Прийняті судові рішення мотивовані тим, що в період, в якому встановлено перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії, в законодавстві України не існувало чинної норми, яка б визначала обов`язок споживача сплачувати постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину.



Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "Одесаобленерго" посилається на те, що: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 916/2386/18; при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанції було порушено принципи верховенства права, неупередженості та незалежності, що призвело до безпідставного обмеження прав відповідача вимагати від позивача належного виконання умов договору, - та просить: касаційну скаргу задовольнити; скасувати постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2019; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; стягнути з ПАТ "Вікторія" на користь АТ "Одесаобленерго" судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



Доводи особи, яка подала касаційну скаргу



6. Суд апеляційної інстанції в обґрунтування оскаржуваної постанови здійснив посилання на висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 24.06.2019 у справі №917/1503/18. Проте відповідач наголошує на тому, що правовідносини, яким надано оцінку Верховним Судом у справі № 917/1503/18, не є подібними до тих, які розглядалися в рамках даної справи. У рамках справи № 917/1503/18 Верховним Судом було встановлено, що: "Умови укладеного між сторонами договору постачання електричної енергії, які врегульовують відповідальність споживача за перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, містять безпосереднє відсилання на приписи статті 26 Закону України "Про електроенергетику (підпункт 7 пункту 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору від 13.04.2009 № 4333)". Однак у рамках даної справи вказаний висновок не підлягав застосуванню з огляду на те, що умови договору, укладеного позивачем та відповідачем у спірний період, не містили посилань на приписи статті 26 Закону України "Про електроенергетику". Тому в даній справі підлягали застосуванню висновки, які були викладені саме в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 916/2386/18, у пункті 38 якої зазначено, що: "Доводи скаржника про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання, оскільки останні ґрунтується на положенні закону, який втратив чинність не приймаються до уваги, адже відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності погоджена сторонами в пункті 4.2.2. договору, зміни в цій частині до договору не вносились, а відтак зазначені умови договору мають виконуватись сторонами. Слід зазначити, що зазначений пункт договору не обмежений дією у часі законом, в ньому відсутнє посилання на закон, який на момент перевищення відповідачем величин споживання електричної енергії, втратив чинність."



7. Відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії погоджена сторонами в пункті 4.2.2 договору, зміни в цій частині до договору не вносилися, а відтак зазначені умови мають виконуватися сторонами.



8. Положення законодавства України, яке існувало на момент допущення позивачем перевищення договірних величин споживання електричної енергії (серпень та жовтень 2018 року), не містили приписів, які б забороняли передбачити в договорах про постачання електричної енергії положень про договірні обсяги споживання електричної енергії, обов`язок споживача дотримуватися узгоджених обсягів та відповідальності останнього у випадку їх недотримання у вигляді оплати двократної її вартості, або положень, які регулювали б вказані взаємовідносини якимось іншим чином, ніж той, який був визначений у договорі.



Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу



9. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Вікторія" зазначає, що вимоги і доводи касаційної скарги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, зокрема зазначає, що: правовідносини у справі № 916/2386/18, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, та у цій справі № 916/2214/19 не є подібними, оскільки: у справі № 916/2386/18 предметом позову є стягнення простроченої заборгованості за активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії; у постанові Верховного Суду від 23.08.2019 у справі №916/2386/18 вказано, що: "зазначений договір не обмежений дією у часі законом, в ньому відсутнє посилання на закон, який на момент перевищення відповідачем величин споживання електричної енергії, втратив чинність". Натомість у даній справі умови укладеного позивачем та відповідачем договору, які стосуються відповідальності споживача за перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, містять безпосереднє посилання на приписи статті 26 Закону України "Про електроенергетику", зокрема таке посилання міститься в пункті 4 додатку від 08.02.2007 № 1 "Обсяги споживання електричної енергії споживачу" і в додатках на всі наступні роки. ПАТ "Вікторія" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2019 у справі № 916/2214/19 - без змін.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. 05.02.2007 відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (постачальник), найменування якого змінено на АТ "Одесаобленерго" та закритим акціонерним товариством "Вікторія", найменування якого змінено на ПАТ "Вікторія" (споживач), укладено договір про постачання електричної енергії № 470 (далі -Договір), відповідно до умов якого:

- постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1);

- під час виконання його умов з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1);

- за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт*год. і більше (пункт 4.2.2);

- для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"; пункт 5.1);

- узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електричної енергії (пункт 5.2);

- cпоживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків" до цього Договору, звернутись письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та граничної величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії. Скоригована (гранична) величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування (пункт 5.5);

- цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4).

11. Згідно з додатком 10 "Перелік об`єктів Споживача" до договору об`єктом ПАТ "Вікторія", який споживається електричною енергією від мереж АТ "Одесаобленерго", є винзавод, розташований за адресою: смт Великодолинське, вул. Кооперативна, 5.

12. Учасниками справи не заперечується, що ПАТ "Вікторія" допущено перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень та жовтень 2018 року, в зв`язку чим АТ "Одесаобленерго" на виконання пункту 4.2.2 Договору нараховано 108 889,55 грн.

13. Предметом спору в даній справі є вимога ПАТ "Вікторія" визнати незаконним право вимоги АТ "Одесаобленерго" щодо притягнення ПАТ "Вікторія" до відповідальності за перевищення договірної величини споживання електричної енергії з тих підстав, що з 11.06.2017 діє Закон України "Про ринок електричної енергії", яким не передбачено відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

14. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив таке:

- у серпні та жовтні 2018 року правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, вже визначалися у Законі України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017;

- на підставі пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, зокрема, втратила чинність стаття 26 Закону України "Про електроенергетику", в якій було закріплено обов`язок споживача сплачувати постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину;

- отже, у серпні та жовтні 2018 року, тобто в місяцях, в яких встановлено перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії, у законодавстві України не існувало чинної норми, яка б визначала обов`язок споживача сплачувати постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину;

- Договір, на підставі якого здійснювалось постачання електричної енергії до 01.01.2019 року, в частині пункту 4.2.2 станом на серпень та жовтень 2018 року вже не відповідав законодавству з питань електроенергетики;

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права кореспондується з приписами частини другої статті 20 Господарського кодексу України. При цьому спосіб захисту порушеного права є ефективним, адже сприяє у досягненні кінцевої мети, якою, за посиланнями ПАТ "Вікторія", є встановлення правової визначеності відносно обсягу його грошових зобов`язань з оплати електроспоживання, а також унеможливлення припинення поставок електричної енергії у зв`язку з непроведенням розрахунків.

15. Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суд, апеляційний господарський суд виходив з такого:

- обов`язок сплати споживачами енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину було передбачено частиною шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", що втратив чинність з 11.06.2017;

- чинний у грудні 2017 року Закон України "Про ринок електричної енергії" не передбачає відповідальності за порушення договірних величин споживання електричної енергії та не встановлює її розміру;

- факт перевищення позивачем договірних величин споживання електричної енергії мав місце у серпні та жовтні 2018 року, тобто після вказаних змін, що відбулися у законодавстві;

- згідно з пунктом 2.1 Договору під час виконання його умов з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією;

- враховуючи викладене, можна дійти висновку, що при виконанні договору сторони повинні узгоджувати свою поведінку з урахуванням положень саме чинного законодавства, яке не передбачає відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та не встановлює її розміру. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 917/1503/18.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

16. Цивільний кодекс України:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15);



- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16);



- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509);


................
Перейти до повного тексту