ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17179/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Удалова О.Г.
від 11.04.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.
від 02.12.2019
за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про відшкодування збитків у розмірі 6 438 650, 25 грн
за участю представників:
від позивача -Трохимчук О.І., Іванченко О.І.,
від відповідача - Сидоренко Д.О.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в якому, з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.02.2019, просило відшкодувати збитки у розмірі 6 438 650, 25 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником наступних суден: "Орель-2", "Орель-3", "Орель-5", "Володимир Шарков", "Олтениця", "Иван Сергиенко", "Николай Кузнецов", "Василий Боженко", "Афанасий Матюшенко", "Мартин Лацис", "Семен Руднев", "Днепровец-2", "Днепровец-3", "Могучий", "Славутич-18", "Борислав". У період з вересня 2015 року по лютий 2016 року, виконуючи власні договірні зобовʼязання перед своїми контрагентами, позивач здійснював перевезення вантажів вищевказаними суднами, у звʼязку з чим використовував портову інфраструктуру морських торговельних портів України, зокрема, здійснював прохід Бузько-Дніпровсько-Лиманським та Херсонським морським каналами. За прохід зазначеними каналами Херсонська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Миколаївська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та філія "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" нарахували позивачу канальний збір. Не погоджуючись з правомірністю нарахування канального збору та вважаючи, що він повинен був бути звільнений від сплати такого збору на підставі п. 3.5 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013 "Про портові збори", позивач звернувся до суду з даним позовом.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Як встановлено господарськими судами Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (попередня назва - Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот") є власником наступних суден:
"Иван Сергиенко" (ІМО 7942128) класифікаційне свідоцтво №104-1-02608-14, міжнародне обмірне свідоцтво від 12.01.2001, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) PF №01712;
"Володимир Шарков" (ІМО 8844062) класифікаційне свідоцтво №104-1-08213-14, міжнародне обмірне свідоцтво від 26.05.2004, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) РА №04165;
"Олтениця" (ІМО 8888874) класифікаційне свідоцтво №104-1-08890-15, міжнародне обмірне свідоцтво від 05.08.2015, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000825;
"Славутич-18" класифікаційне свідоцтво №104-1-06455-13, міжнародне обмірне свідоцтво від 03.04.2008, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) РF №00168;
"Семен Руднев" (ІМО 8033912) класифікаційне свідоцтво №104-1-09309-15, міжнародне обмірне свідоцтво від 26.05.2001, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №001006;
"Василий Боженко" (ІМО 8223999) класифікаційне свідоцтво №104-1-09957-15, міжнародне обмірне свідоцтво від 24.05.2000, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №00829;
"Николай Кузнецов" (ІМО 8036110) класифікаційні свідоцтва №104-1-02443-15, №104-1-12944-15, міжнародне обмірне свідоцтво від 27.11.2013, свідоцтва про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №002784, КВ №000852;
"Могучий" класифікаційне свідоцтво №104-1-00222-15, обмірне свідоцтво від 27.04.2005, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000795;
"Днепровец-3" класифікаційне свідоцтво №108-1-06417-13, міжнародне обмірне свідоцтво від 09.11.2007, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) РА №05000;
"Мартин Лацис" (ІМО 8038223) класифікаційне свідоцтво №104-1-04257-15, міжнародне обмірне свідоцтво від 22.06.2001, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000809;
"Днепровец-2" класифікаційне свідоцтво №108-1-06950-13, мірильне свідоцтво від 26.08.2003, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) РА №05020;
"Борислав" класифікаційне свідоцтво №104-1-02613-15, міжнародне обмірне свідоцтво від 08.09.2006, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000972;
"Афанасий Матюшенко" (ІМО 8227783) класифікаційне свідоцтво №104-1-00386-14, міжнародне обмірне свідоцтво від 16.01.2014, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №002793;
"Орель-5" (ІМО 8853594) класифікаційне свідоцтво №312-00893-16, міжнародне обмірне свідоцтво від 17.02.2015, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000861;
"Орель-3" (ІМО 8853582) класифікаційне свідоцтво №312-09070-16, міжнародне обмірне свідоцтво від 05.10.2015, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000830;
"Орель-2" (ІМО 8849610) класифікаційне свідоцтво №104-1-11717-14, міжнародне обмірне свідоцтво від 23.12.2014, свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) КВ №000866.
Виконуючи договірні зобовʼязання перед контрагентами, позивач здійснював перевезення вантажів вищезазначеними суднами, у звʼязку з чим використовував портову інфраструктуру морських торговельних портів України, зокрема, здійснював прохід Бузько-Дніпровсько-Лиманським та Херсонським морським каналами.
Для обслуговування суден та оформлення необхідних документів позивачем укладено наступні агентські договори.
Зокрема, 16 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (судновласник) та Приватним підприємством морське агентство "Флот-Сервіс" (агент) укладено договір агентування №1199 (далі - Договір №1199), яким врегульовано відносини сторін, повʼязані з питаннями морського обслуговування суден судновласника, як власних, так і зафрахтованих, включаючи будь-які чартери про фрахтування суден при їх заходженні в морському торгівельному порту Миколаїв або Миколаївському річковому порту.
За умовами пунктів 1.2, 1.3 Договору №1199 судновласник визначив агента в порту згідно з правилами і звичаями порту та доручив агенту діяти від імені, за дорученням та за рахунок судновласника на підставі повноважень, отриманих від судновласника за даним договором та письмовими номінаціями.
Пунктами 2.1, 5.2 Договору №1199 визначено, що згідно інформації судновласника агент розраховує проформу дисбурсментських рахунків за дійсними тарифами в порту, а судновласник здійснює 100 % перерахування портових зборів згідно статті 22 Закону України "Про морські порти України" до прибуття судна в порт або під час знаходження судна у порту на підставі дисбурсментського рахунку отриманого від агента.
02 березня 2015 року та 19 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (агент) укладені договори про надання послуг з морського агентування №№ 02/03, 1902, в межах яких агент, діючи від імені, за дорученням та за рахунок судновласника зобовʼязувався надавати послуги щодо організації обробки і обслуговування суден закордонного та каботажного плавання судновласника, при їх заходах в акваторію Херсонського морського порту, проходження по Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морському каналам, а судновласник зобовʼязувався прийняти надані агентом послуги, виплатити йому винагороду, а також відшкодувати усі витрати, понесені агентом у звʼязку з виконанням зобовʼязань, прийнятих на себе згідно цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 вищезазначених договорів №№ 02/03, 1902 агент зобовʼязаний на підставі письмових доручень (заявок) судновласника, організовувати обслуговування і виконання всіх формальностей щодо суден останнього, зокрема, здійснювати розрахунок сум витрат, повʼязаних з обслуговуванням суден судновласника в морських портах, передбачених цим договором, включати ці витрати в дисбурсментські рахунки (попередні та фінальні) та надавати вищезазначені рахунки для сплати судновласнику по кожному судно заходу в строки та в порядку, передбаченим договором.
Пунктом 4.2 договорів №№ 02/03, 1902 передбачено, що агент по факту отримання від судновласника письмового доручення (заявки) щодо надання послуг суднам в порту складає проформу дисбурсментського рахунку з урахуванням агентської винагороди, а також попередніх (запланованих) витрат для оплати послуг третіх осіб, а судновласник здійснює 100 % перерахування коштів за проформою дисбурсментського рахунку агента у строки, що дозволяють агенту здійснити платіж порту з находженням коштів на рахунок останнього від агента до відходу судна.
Суди встановили, що відповідачем виставлялись судновласнику (через агентів) рахунки на оплату, які, зокрема, містили канальний збір за проходження його суден каналами. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки судна відповідали всім умовам для звільнення від сплати канального збору, які визначені в Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013 "Про портові збори", однак з метою належного виконання зобовʼязань перед контрагентами та недопущення простою суден, що призвело б до настання збитків, судновласником сплачено порту виставлені рахунки у повному обсязі.
Так, судновласником через своїх агентів - Приватне підприємство морське агентство "Флот-Сервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛ" оплачено на користь відповідача канальний збір на суму 6 438 650, 25 грн, нарахований Херсонською філією, Миколаївською філією та філією "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" за період з вересня 2015 року по травень 2016 року.
Не погоджуючись зі сплатою канального збору, вважаючи нарахування протиправними, позивач у грудні 2015 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 у справі №826/23214/15 (К/800/19989/16) за позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання протиправними дій та стягнення коштів, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 у справі №826/23214/15, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги. Визнано протиправними дії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" щодо нарахування канального збору з суден закордонного плавання "Орель-2", "Володимир Шарков", "Олтеница", "Иван Сергиенко", "Николай Кузнецов", "Василий Боженко", "Афанасий Матюшенко", "Мартын Лацис", "Борислав". Зобовʼязано відповідача повернути Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" протиправно сплачений канальний збір у розмірі 407 932,13 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (агентом) по рахункам №286 від 07.09.2015, №250 від 10.09.2015, №291 від 12.09.2015, №292 від 13.09.2015, №290 від 14.09.2015, №299 від 18.09.2015, №304 від 21.09.2015, №301 від 21.09.2015, №318 від 23.09.2015, №320 від 27.09.2015, №305 від 01.10.2015, №333 від 02.10.2015, №319 від 02.10.2015, №324 від 03.10.2015, №348 від 10.10.2015, №346 від 13.10.2015, №325 від 13.10.2015, №347 від 17.10.2015, №349 від 22.10.2015, №370 від 26.10.2015, №362 від 27.10.2015, №385 від 29.10.2015, за договором про надання послуг з морського агентування №02/03 від 02.03.2015.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/23214/15 (провадження №11-132за18) відмовлено в задоволенні заяви Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про перегляд вищезазначеної постанови Вищого адміністративного суду України.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 04 грудня 2018 року, 22 грудня 2018 року та 05 лютого 2019 року позивач звертався до відповідача з претензіями №№ 08-1-1-03/122, 08-1-1-03/129 про відшкодування збитків (майнової шкоди) завданих внаслідок сплати канального збору, в яких вимагав у триденний строк з дати отримання в добровільному порядку перерахувати на рахунок товариства протиправно отримані грошові кошти, в якості оплати канального збору.
З огляду на невиконання відповідачем постанови Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 у справі №826/23214/15 (К/800/19989/16) в частині повернення сплаченого позивачем канального збору у розмірі 407 932,13 грн, а також здійснених платежів у наступні періоди за судна, які відповідають умовам для звільнення від їх сплати, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду про відшкодування відповідачем збитків у розмірі 6438650,25 грн.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у справі №910/17179/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач може бути звільнений від сплати канального збору за умови відповідності його суден вимогам, встановленим пунктом 3.5 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013 "Про портові збори". Водночас заявлені до стягнення з відповідача грошові кошти не є збитками в розумінні статей 224, 225 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки сплата канального збору, в тих випадках коли наявні умови для звільнення від його сплати, за певних визначених законом умов, є обовʼязковим платежем, тобто ці кошти мають іншу правову природу та не підлягають відшкодуванню як збитки.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" 10.01.2020 звернулося до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №910/17179/18, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими за умов неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
На думку скаржника, суди попередніх інстанцій при розгляді справи не надали належної правової оцінки преюдиційним для даної справи обставинам, які встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 у справі №826/23214/15.
Також скаржник зазначає, що господарські суди не надали належної правової оцінки спірним правовідносинам та дійшли хибного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в якості збитків, неправильно застосувавши норми матеріального права, зокрема, статті 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини даної справи та характер спірних правовідносин, правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що портові збори, у тому числі канальний збір є обовʼязковим платежем, який справляється виключно на підставі законодавства, незалежно від наявності договірних відносин між субʼєктами та не підпадає під визначення збитки, оскільки не є витратами, зробленими управненою стороною для відновлення свого порушеного права, додатковими витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесеними стороною, яка зазнала збитків, вартістю втраченого, пошкодженого або знищеного майна особи, не одержаним прибутком (втраченою вигодою), ані моральною шкодою.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в обʼємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.
Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.
Канальний збір справляється на користь власника каналу (абзац 2 частини 4 статті 22 Закону України "Про морські порти України").
Процедуру справляння портових зборів та встановлення розміру ставок портових зборів визначає Порядок справляння та розмірів ставок портових зборів, затверджений Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року №316 "Про портові збори" (далі - Порядок).
Пунктами 1.3, 1.4 Порядку передбачено, що портові збори (в тому числі канальний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.
Згідно з пунктами 3.1 - 3.4 розділу ІІІ Порядку канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь субʼєкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку.
Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного обʼєму судна (за 1 куб. м. обʼєму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.
Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного обʼєму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.
Судно, яке здійснює перехід між морськими портами (морськими терміналами), що розташовані на БДЛК, канальний збір за прохід по БДЛК сплачує на користь субʼєкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку, за ставкою, що дорівнює різниці між розмірами ставок, установленими для відповідних ділянок БДЛК (додаток 3).
За проходження БДЛК і ХМК без заходження в зазначені морські порти (морські термінали) канальний збір справляється на користь субʼєкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку, за ставками, які встановлені згідно з додатком 3 до цього Порядку, за прохід БДЛК 1 - 12 колін та морського порту Херсон (прохід БДЛК і ХМК) відповідно.
Додатком 3 та Додатком 4 до Порядку визначено, що ставки канального збору, як і ставки інших видів портових зборів, залежить від того, знаходиться судно в "каботажному плаванні" чи "закордонному плаванні".