Постанова
іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 369/3475/15-к
провадження № 51-6483км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Матієк Т. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Єременка М. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Соловйьова Є. В.,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну засудженого ОСОБА_1 та його захисника Соловйова Є. В. на вирок Київського апеляційного суду від 3 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110200002013, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинський район Київська область, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги прокурора і потерпілого, вирок районного суду щодо ОСОБА_1 скасував й ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього певні обов`язки. Цивільний позов потерпілого задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком апеляційного суду 11 липня 2014 приблизно о 02:00 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався у нічний час на автомобілі марки "ВАЗ 21011" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), по вул. Леніна, зі сторони вулиці Авіаторів в напрямку вулиці Чкалова, у с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху автомобіля, аж до повної його зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався в попутному з ним напрямку, в результаті чого останній отримав тяжких тілесних ушкоджень.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3 б, 2.9 а, 12.3 Правил дорожнього руху, що стало причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться в прямому причинному зв`язку з її наслідками.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений та його захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просять скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку скаржників, вирок апеляційного суду ухвалено на підставі недопустимих доказів та він не відповідає вимогам статей 370, 420 КПК. Стверджують, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому злочину, жодним доказом не доведено, що засуджений в момент події перебував в стані алкогольного сп`яніння, а також, що останньому не було відкрито матеріали кримінального провадження в повному обсязі.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор та потерпілий заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що засуджений та його захисник, крім іншого, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, просять дати іншу оцінку доказам у справі, ніж ту, яку дав суд апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.