Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 379/765/19
провадження № 51-590 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Київської області Єфремова С.О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110290000121, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Таращанського районного суду Київської області від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Речовий доказ автомобіль марки "Volkswagen Golf" 1993 року випуску типу "хечбек-В" синього кольору з номером кузова НОМЕР_1, що знаходиться на території Таращанського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1 .
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він наприкінці лютого 2018 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, неподалік м. Білої Церкви Київської області, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, на підставі усної домовленості без документального оформлення угоди купівлі-продажу придбав у не встановленої досудовим розслідуванням особи автомобіль марки "Volkswagen Golf", 1993 року випуску, типу "хечбек-В" синього кольору з номером кузова НОМЕР_1, без реєстраційних документів та номерних знаків.
В подальшому у січні 2019 року у мережі Інтернет на не встановленому досудовим розслідуванням сайті ОСОБА_1 знайшов оголошення про виготовлення свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, після чого передав не встановленій досудовим розслідуванням особі реєстраційні відомості про вищевказаний автомобіль та переказав на банківський рахунок грошові кошти у розмірі 300 доларів США.
Через місяць, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, через відділення "Нової пошти" він отримав документ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, видане 20 травня 1998 року Володимир-Волинським МВ УМВС у Волинській області на ім`я ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_2 ), відповідно до якого реєстраційний номер НОМЕР_3 закріплений за автомобілем марки "Volkswagen Golf", 1993 року випуску, типу "хечбек-В" синього кольору з номером кузова НОМЕР_1 .
19 квітня 2019 року близько 16:00 ОСОБА_1, керуючи зазначеним автомобілем, з прикріпленим номером НОМЕР_3, рухався по вул. Володимира Великого в м. Таращі Київської області та був зупинений працівниками поліції. На їхню вимогу, достовірно знаючи, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу виготовлено шляхом підробки, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без реєстраційних документів пред`явив завідомо підроблений документ, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, відповідно до якого реєстраційний номер НОМЕР_3 закріплено за автомобілем марки "Volkswagen Golf" 1993 року випуску типу "хечбек-В" синього кольору з номером кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області Голинського Я.О. залишено без задоволення, а вирок Таращанського районного суду Київської області від 21 червня 2019 року - без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує про суперечливість висновків, викладених в ухвалі апеляційного суду щодо обґрунтованості вироку місцевого суду в частині вирішення долі речового доказу. При цьому наголошує, що апеляційний суд, прийнявши та дослідивши надане стороною захисту доручення про повне розпорядження автомобілем, яке не було досліджене місцевим судом, фактично вийшов за межі апеляційного розгляду, чим порушив вимоги статей 349, 404 КПК України. Крім того, зазначає, що надане стороною захисту доручення на ім`я ОСОБА_1 про повне розпорядження автомобілем "Volkswagen Golf", 1993 року випуску, типу "хечбек-В" синього кольору з номером кузова НОМЕР_1, не можна вважати чинним, оскільки на час апеляційного розгляду минув строк дії такого доручення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Піх Ю.Г. не підтримала касаційну скаргу заступника прокурора Київської області Єфремова С.О., просила залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.