Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 524/8761/16-ц
провадження № 61-43379св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 04 травня 2018 року у складі судді Кривич Ж. О. та постанову апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про зміну місця проживання сина, та визначення місця його проживання з батьком.
Позовна заява мотивована тим, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 11 квітня 2016 року син постійно проживає разом з позивачем, його вихованням також займається він. Позивач вважає, що проживання сина разом з ним буде відповідати інтересам
ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 має матеріальні та фізичні можливості виховувати та займатися його розвитком, має відповідні умови для проживання та належного виховання. При розлучені було визначено місце проживання сина з матір`ю, але ОСОБА_4 категорично не бажає проживати з нею. У сина склалися дружні стосунки з його новою родиною, він відвідує нову іншу школу, має безпечне середовище, тому в інтересах дитини буде доцільно змінити його місце проживання, визначивши місце проживання останнього разом з батьком.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 04 травня
2018 року позовні вимоги задоволено.
Змінено місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн у відшкодування судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з рівності батьків та врахував найкращі інтереси дитини, бажання дитини проживати з батьком, визначивши його місце проживання з батьком, оскільки ним забезпечені всі належні умови для його проживання та гармонічного розвитку.
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 04 травня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 серпня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 04 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що доказів які б доводили істотні зміни в обставинах життя дитини не наведено, а обставини які підтверджують погіршення стану здоров?я дитини, рівня її знань за учбовий рік, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов?язків і можливість їх спілкуватися з дитиною, причини і обставини невиконання рішення суду про відібрання дитини на протязі тривалого часу, судами не враховано.
Судами не враховано, що у висновку орган опіки та піклування не вказано виняткових обставин, які б давали підстави для розлучення дитини з матір?ю відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, а також судами не враховано факт того, що мати дитини в найбільшій мірі може сприяти гармонійному розвитку малолітньої дитини. Судами не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір?ю.
Судами неправильно дана оцінка доказам по справі та показам свідків.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Автозаводського районного суду міста Кременчука.
19 грудня 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1106/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-43379св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 04 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що сторони у справі є батьками малолітньогоОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 03 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 08 грудня 2014 року, місце проживання ОСОБА_3 за взаємною згодою подружжя було визначено з матір`ю.
В подальшому між сторонами стали виникати конфлікти з приводу способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.
Рішенням виконкому Автозаводської районної ради міста Кременчука
від 12 березня 2015 року було визначено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 .
11 квітня 2016 року позивач забрав дитину без згоди матері, оскільки зі слів дитини, мати його побила. З вказаного часу малолітній син сторін фактично проживає з батьком.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02 червня
2016 року, яке набрало законної сили, задоволено вимоги ОСОБА_2 про відібрання малолітнього ОСОБА_3 від батька та про повернення його матері за попереднім місцем проживання дитини.
07 червня 2016 року суд видав виконавчий лист, який до цього часу перебуває на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС міста Кременчука.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 05 жовтня
2017 року, яке набрало законної сили 03 січня 2018 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 816 від 14 серпня 2017 року було затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності зміни місця проживання та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 .