Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 522/15568/14-ц
провадження № 61-16086св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Перша одеська нотаріальна контора,
особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Перша одеська нотаріальна контора, про поновлення строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 як представника ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, уточнивши який просив визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 .
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 18 серпня 1992 року його мати ОСОБА_6 розлучилася з батьком ОСОБА_5, після чого батько належним чином не виконував батьківських обов`язків щодо його утримання та піклування, уникав спілкування з ним і матір`ю, проживав окремо, востаннє він бачив батька на початку 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, про що йому стало відомо лише у 2014 році. Він є єдиним спадкоємцем, оскільки інших дітей у ОСОБА_5 не було і він не був одружений.
Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 звернулася до Першої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 05 грудня 2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 .
Строк для прийняття спадщини був пропущений у зв`язку з тим, що позивач був призваний та проходив військову службу у лавах Збройних Сил України і працював поза межами м. Одеси. Крім того, ОСОБА_2, яка є його тіткою, приховала від нього факт смерті батька, що підтверджує її заява про прийняття спадщини, в якій вона вказала, що є єдиним спадкоємцем.
Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень ухвалених у справі
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 поважними. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк протягом двох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3, який розраховувати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню, оскільки відповідач приховала від державного нотаріуса відомості про наявність у померлого спадкоємця першої черги - сина, тобто позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3, який не брав участі у справі, однак вважав, що оскаржуване рішення впливає на його права, 11 березня 2016 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, розглядаючи справу без залучення до участі у справі особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3, суди вирішили питання щодо його прав та обов`язків без його участі, чим порушили норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції посилався на те, що після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 грудня 2011 року, яка складається з 620/3000 часток квартири під АДРЕСА_1, отримала ОСОБА_2, після чого на підставі договору дарування від 27 грудня 2012 року подарувала ОСОБА_3 .
Верховний Суд постановою від 21 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем померлого ОСОБА_5, спір про поновлення строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини не стосується його прав та інтересів як спадкоємця. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилася та обставина, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить не лише спірна квартира, а і рухоме майно. Тож суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, фактично позбавив позивача права на частину майна, право власності на яке до ОСОБА_3 не перейшло.
Одеський апеляційний суд постановою від 29 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за обставинами даної справи спір виник щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини між позивачем ОСОБА_1, який є сином спадкодавця, та ОСОБА_2, яка є сестрою спадкодавця. ОСОБА_3, який на підставі договору дарування набув спірне майно, до участі в справі не залучався, не є спадкоємцем ОСОБА_5 . Фактично, поданням апеляційної скарги апелянт намагається запобігти витребування спірного майна, яке він набув безкоштовно внаслідок здійснення дарування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 22 серпня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 як представник ОСОБА_3 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 26 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована зокрема тим, що оскаржуваним судовим рішенням ухваленим у справі вирішено питання про права ОСОБА_3, однак до участі в розгляді справи його не залучено, та необхідністю передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наявності у справі виключних правових проблем.
28 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Козачишина О. В. як представника ОСОБА_7 мотивований тим, що суди вірно встановили обставини справи та прийняли законне і справедливе рішення.
У ОСОБА_3, як у особи яка не є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 і яка безоплатно отримала спірне майно у власність, були відсутні правові підстави для оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, ухваленого у цій справі, оскільки воно не впливає на його інтереси.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
13 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 і ОСОБА_8
ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_5 .
Згідно з дублікатом від 17 січня 2011 року свідоцтва про право власності від 14 грудня 1999 року, виданим управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, ОСОБА_5 та його батькам ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в рівних частках на праві спільної часткової власності належить 248/1000 квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5, який проживав окремо від позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_8
29 березня 2011 року до Першої одеської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, в тому числі частки квартири АДРЕСА_1, вказавши, що інших спадкоємців, передбачених законом, та пережившої дружини спадкодавець не має.