Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 212/4216/17
провадження № 61-41014св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2018 року в складі судді Чорного І. Я. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П.,
Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі -
ПАТ "Кривбасзалізрудком") про стягнення моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 тривалий час перебував з відповідачем у трудових відносинах та був звільнений з підприємства за власним бажанням. Працюючи на ПАТ "Кривбасзалізрудком" у шкідливих умовах праці, позивач отримав професійне захворювання, у зв`язку з чим висновком Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) у 2011 році йому встановлено 20 % втрати професійної працездатності, при повторному переогляді 10 вересня 2013 року втрата працездатності змінена до 25 %, при наступному переогляді 19 липня 2016 року втрата працездатності залишена 25 %.
У зв`язку із ушкодженням здоров`я через професійне захворювання позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав та продовжує зазнавати, у зв`язку з професійним захворюванням змінилися його спосіб та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює у 160 000 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути
з ПАТ "Кривбасзалізрудком" 160 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в зв`язку з ушкодженням здоров`я у розмірі 19 000 грн без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ПАТ "Кривбасзалізрудком", яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у лікарів, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя.
За таких обставин наявні правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав він до професійного захворювання, ступеню вини відповідача, часу роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважав необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 19 000 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня
2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що факт заподіяння такої шкоди у зв`язку з отриманим ним професійним захворюванням встановлений у судовому засіданні. Так, позивач періодично змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курси лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
ПАТ "Кривбасзалізрудком" порушило норми трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача професійного захворювання, а тому саме на роботодавця покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Кривбасзалізрудком" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що він отримав професійне захворювання саме на підприємстві відповідача, оскільки він працював і на інших підприємствах.
Позивачеві було роз`яснено під підпис його права і обов`язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та його наслідки.
Під час трудової діяльності право позивача на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці не порушувалося, а тому підстави вимагати відшкодування моральної шкоди відсутні.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
14 серпня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював з 14 червня 1982 року до 27 серпня 1982 року - підземним електрослюсарем черговим та по ремонту устаткування,
з 07 лютого 1984 року до 01 березня 1984 року, з 06 листопада 1984 року
до 03 лютого 1986 року та з 16 листопада 1989 року до 29 червня 1990 року - підземним начальником дільниці, з 29 червня 1990 року до 04 жовтня
1999 року - підземним гірничим майстром дільниці № 11 на шахтах імені Орджонікідзе та імені Леніна.
Позивач 31 травня 1999 року звільнився з підприємства за власним бажанням.
Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицини від 31 травня 2011 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання за діагнозом, хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої степені.
Як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15 червня 2011 року причиною отримання профзахворювання є робота впродовж 18 років 5 місяців в умовах підвищеного рівня пилу в повітрі робочої зони.
Згідно з висновком МСЕК від 27 липня 2011 року позивачу первинно встановлено 20 % втрати професійної працездатності. У подальшому висновком МСЕК від 10 вересня 2013 року позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності. При наступному переогляді 19 липня 2016 року позивачу залишено 25 % втрати професійної працездатності, наступний переогляд визначено 01 серпня 2019 року.