Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 161/14129/18
провадження № 51-68 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Піх Ю.Г.,
засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Таргонія В.О. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018030000000171 від 19 травня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 19 травня 2018 року приблизно о 02:20, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним автомобілем марки "Volkswagen Golf", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Н-22 сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне у напрямку з м. Луцька до м. Рівного, проїжджаючи с. Струмівка Луцького району Волинської області, поблизу повороту до с. Гаразджа проявив неуважність під час руху, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки та стану транспортного засобу, не слідкував за зміною дорожньої обстановки, у результаті чого на заокругленні дороги ліворуч допустив занос автомобіля та, як наслідок, виїхав на праве стосовно напрямку руху узбіччя і, продовжуючи рух, з`їхав у правий кювет, внаслідок чого автомобіль перекинувся. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - тяжкі тілесні ушкодження, при цьому останній від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу з доповненнями захисника Таргонія В.О. в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник Таргоній В.О. в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду змінити, призначити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України. При цьому зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, повною мірою не врахував особу засудженого, його стан здоров`я, відсутність судимостей, щире каяття та наявність позитивних характеристик.
Крім того, захисник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно врахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки ця обставина була зазначена при встановленні об`єктивної сторони злочину як порушення, яке перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Також, захисник вказує, що місцевий суд безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання, настання тяжких наслідків, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому відповідно до вимоги ч. 4 ст. 67 КК України її врахування як обставини, що обтяжує покарання, є неприпустимим.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 підтримав касаційну скаргу свого захисника в повному обсязі, прокурор Піх Ю.Г. заперечувала щодо задоволення поданої касаційної скарги, просила її залишити без задоволення, а постановлені щодо засудженого ОСОБА_2 судові рішення - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, одними з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстав, зазначених у пунктах 2, 3 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 413 - 414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.