ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 128/1359/18
провадження № 51-5519км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Кузнєцова С.М.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Порохненко І.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020100000333, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лобанівка Приморського краю РФ, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника Порохненко І.В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 5 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 1 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 5 квітня 2019 року ОСОБА_1 засудженодо покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 10 років;
- за ч. 1 ст. 125 КК - у виді громадських робіт на строк 200 годин;
- за ч. 2 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 18 лютого 2016 року, та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 1 серпня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 19:00, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин, які склалися впродовж тривалого часу та ускладнилися конфліктом, що стався зранку того ж дня, прийшов до домоволодіння на АДРЕСА_1, на подвір`ї якого взяв дерев`яну палицю, після чого, діючи умисно, завдав ОСОБА_2, який спав у одній з кімнат, близько чотирьох-п`яти ударів по ногах, двох ударів по тулубу та близько шести ударів по голові, заподіявши відкриту черепно-мозкову травму та інші ушкодження. У результаті цього ОСОБА_2 помер на місці.
Після вказаних дій, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , який спав в одній з кімнат будинку, ОСОБА_1 завдав йому близько десяти ударів по голові та тулубу, заподіявши легкі тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_1 повторно таємно викрав з будинку належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки "Fly" моделі DS104D вартістю 265 грн.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Порохненко І.В ., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого ОСОБА_1 через суворість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів захисник указує на те, що:
- суд безпідставно врахував як обставину, що обтяжує покарання, рецидив злочинів, оскільки дії засудженого вже кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК за кваліфікуючою ознакою повторності, таким чином неправильно застосував законУкраїни про кримінальну відповідальність;
- призначене ОСОБА_1 покарання хоча і не виходить за межі, встановленні відповідними статтями закону, але за своїм розміром є явно несправедливим через надмірну суворість;
- суд не врахував як пом`якшуючі обставини визнання вини та щире каяття у скоєному, а також те, що злочини ОСОБА_1 вчинив внаслідок збігу важких сімейних обставин, оскільки основним мотивом злочинів були глибока душевна травма, довголітня неприязнь, тяжкі переживання та образа, підсилені протиправною поведінкою потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, щодо яких на той момент було відкрито кримінальне провадження за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень;
- суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_1, маючи реальну можливість знищити, спотворити докази, забезпечити собі алібі, змінити місце проживання, не використав жодної спроби уникнути відповідальності чи применшити свою провину, з моменту затримання активно сприяв розкриттю злочину, писав явки з повинною, був ініціатором проведення слідчого експерименту, під час слідства та в судовому засіданні давав детальні пояснення щодо вчиненого;
- при призначенні покарання суд не взяв до уваги особливостей психіки ОСОБА_1, який є особою зі змішаним розладом емоцій і поведінки, мав суїцидальну спробу, а також не врахував молодого віку обвинуваченого, позитивних характеристик та думки потерпілого ОСОБА_3, який не наполягав на суворому покаранні ОСОБА_1 .
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні захисник, уточнивши вимоги касаційної скарги, просила скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 1 серпня 2019 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, засуджений підтримав ці вимоги, а прокурор вважав судове рішення законним і просив залишити його без зміни.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та суворості покарання, яке призначено її підзахисному, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1 , врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії особливо тяжких, обставини провадження та дані про особу обвинуваченого.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнав активне сприяння розкриттю злочину. При цьому суд не врахував як пом`якшуючу покарання обставину визнання вини, оскільки ОСОБА_1 в повному обсязі винним себе у всіх епізодах злочинів не визнав. Зокрема, суд критично оцінив пояснення, які надавав обвинувачений, у частині того, що він не мав наміру заподіяти смерть ОСОБА_2, прихопив палицю, тому що боявся, що брати ОСОБА_2 його поб`ють, мобільний телефон узяв, щоб потерпілі не могли викликати поліцію, та вважав ці пояснення нелогічними, неправдоподібними, наданими з метою применшити свою провину у вчиненні злочинів і такими, що суперечать установленим судом фактичним обставинам й спростовуються матеріалами кримінального провадження.