ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа №404/1794/16-а(2-а/404/924/16)
адміністративне провадження №К/9901/39780/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Мельник В. В., судді: Чепурнов Д. В., Сафронова С. В.) від 25 жовтня 2017 року у справі № 404/1794/16 за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м. Кіровограда з адміністративним позовом до заступника начальника Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі правонаступник - Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області), у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови від 14 березня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 14 березня 2016 року, винесену Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, а провадження по адміністративній справі закрити.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 вересня 2017 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову. Постанову від 14 березня 2016 року серії АА № 151019, винесену заступником начальника Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області Чепур О. А., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700,00 грн за порушення ч.1 ст.16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення - визнано протиправною та скасовано. В іншій частині позову - відмовлено.
Приймаючи таке судове рішення апеляційний суд виходив з того, що проступок з формальним складом за ч. 1 ст. 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є закінченим з моменту несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскального чека (08 липня 2014 року), а тому дії, що ставляться за вину позивачці, не можуть визначати проступок триваючим, бо не викликають перебування у протиправному стані. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено поза межами двомісячного строку, що є підставою для скасування спірної постанови від 14 березня 2016 року.
Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням, Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області зазначає, що про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідач дізнався лише під час проведення перевірки (24 лютого 2016 року), а тому, на його думку, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій є триваючим проступком.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 травня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, 24 лютого 2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту Коробко В. В. проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" за адресою: просп. Комуністичний, 15, м. Кіровоград, за результатом якої складено акт від 24 лютого 2016 року № 5/11-23-14-04/23226362.
В подальшому, посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області складено протокол серії АА № 640966, згідно якого вбачається, що головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила правопорушення порядку проведення готівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 299,39 грн, чим порушено п. 2.6. гл. 2 Положення від 15 грудня 2004 року № 637 "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення № 637).
На підставі вказаного вище протоколу, 14 березня 2016 року заступником начальника Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області Чепур О. А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА № 151019, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700,00 грн за порушення ч. 1 ст. 16315 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову податкового органу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року відповідає зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.