ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа №638/13126/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43864/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.06.2017 (суддя Хайкін В.М.) та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (колегія у складі суддів Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григорова А.М.)
у справі № 638/13126/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат,
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час виконання інтернаціонального обов`язку з 07.05.2015, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 №54, пункт 41;
- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з зі встановленням йому інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з 07.05.2015, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та пп.4 п.2 ст.16-ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності з урахуванням раніше отриманої виплати по обов`язковому особистому страхуванню військовослужбовців в розмірі 1850 грн 00 коп.
2. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
5. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Міністра оборони України від 09.10.1997 №496 (по особовому складу) полковник ОСОБА_1, колишній начальник Харківського вищого танкового командного училища, який перебуває в розпорядженні Міністерства оборони України, звільнений з військової служби у запас за пунктом 65, підпункт "в" (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу.
7. Наказом начальника Харківського вищого танкового командного училища від 13.10.1997 року №286 (по особовому складу) з 27.11.1997 позивач виключений зі списків особового складу училища, всіх видів постачання і забезпечення та направлений на облік до Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова.
8. Із 31.03.1998 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.04.2003 внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час виконання інтернаціонального обов`язку (довідка МСЕК №312724).
9. 01.04.2003 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час виконання інтернаціонального обов`язку (довідка МСЕК №022008).
10. З 07.05.2015 позивачу встановлено безстроково ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час виконання інтернаціонального обов`язку (довідка МСЕК №106104).
11. 18.05.2016 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю.
12. Листом Харківського обласного військового комісаріату за вих. №1741/ВСЗ від 29.07.2016 позивача повідомлено, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги вразі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 №54, п. 41, йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги особам, які звільнені з військової служби та інвалідність яким встановлена до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №33597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразового грошової допомоги, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі.
13. Згідно довідки Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (Харківська обласна дирекція) №135 від 20.02.2017, який проходив службу у підрозділах Міністерства оборони України, 13.06.2000 одержав страхову суму по державному обов`язковому особистому страхуванню у розмірі 50 % втрати працездатності від 31.03.1998, тобто 1850 грн.
14. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 07.05.2015 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ №975 від 25.12.2013 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що:
а) на момент встановлення позивачу інвалідності чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби;
б) справа підсудна окружному адміністративному суду;
в) судом першої інстанції неправомірно стягнуто з нього судовий збір у розмірі 640 грн на користь держави за рахунок його бюджетних асигнувань.
17. Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
20. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
21. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
22. Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;