ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2020 року
м. Київ
справа №334/13/16-а(2а/334/85/16)
адміністративне провадження №К/9901/11582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 (колегія у складі суддів Дадим Ю.М., Уханенка С.А., Богданенка І.Ю.)
у справі № 334/13/16-а(2а/334/85/16)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до статті 26, частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.11.2015;
- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на загальних підставах з 26.11.2015 (з моменту звернення за пенсією) відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
2. Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком починаючи з 26.11.2015 згідно статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 - залишити без змін.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
6. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду справу передано Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та з 25.09.2007 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі зниженням пенсійного віку.
8. 26.11.2015 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення про призначення пенсії за віком.
9. Листом від 04.12.2015 № 544/П-1 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя відмовило їй у задоволенні заяви.
10. Відмову було обґрунтовано тим, що позивачу вже первинно призначено пенсію за віком за Списком № 2 у зв`язку з чим підстав для призначення, нарахування та виплати пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком та надання попереднього розрахунку, відсутні.
11. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулася за призначенням пенсії за віком вперше. Із заяви не вбачається, що вона просила призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а тому, пенсійний орган про обчисленні її пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одно застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв`язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що вона отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", відтак є всі підстави для переведення її на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки вона має право вибору пенсій.
15. Посилається на те, що станом на день призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" їй не могло бути призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки на той час їй виповнилось лише 52 роки. За призначенням пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вона звернулася вперше, а тому і показник середньої заробітної плати по Україні при призначенні такої пенсії має вираховуватись за три останні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
16. Відповідач направив заперечення на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
18. Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.