Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 486/1496/17
провадження № 51-6866км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Анісімова Г. М., Булейко О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисників (в режимі відеоконференції) Жеребцова В.С., Абакумова С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Абакумова С.М. та Жеребцова В.С. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150120000636, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Арбузинський районний суд Миколаївської області вироком від 10 травня 2019 року засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КЗ "Южноукраїнська міська лікарня" 2742,6 грн на лікування потерпілої. Зарахував ОСОБА_1 в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 07 липня по 08 вересня 2017 року. Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 07 липня 2017 року, приблизно о 18.00 год, в квартирі АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через ревнощі, з метою вбивства ОСОБА_2, користуючись моментом, коли потерпіла не могла чинити опору, завдала останній ножем колото-різану рану правої половини грудної клітини, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, та три колото-різані рани в області правої молочної залози, правого передпліччя та правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення умислу до кінця, однак смерть ОСОБА_2 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки потерпілій своєчасно було надано медичну допомогу.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2019 року апеляційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисників Пшесмецької Т.М., Жеребцова В.С. залишив без задоволення, а вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах захисники Абакумов С.М. та Жеребцов В.С. в інтересах ОСОБА_1 просять скасувати вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Крім цього, захисники вказують на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Захисник Абакумов С.М. зазначає, що згідно з матеріалами справи знаряддя нанесення тілесних ушкоджень встановлено не було, тому висновки суду про завдання ушкоджень ножем є припущенням. Також захисник вважає, що суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам, не досліджуючи їх безпосередньо, й вказав на знаряддя вчинення злочину без наявності такого в матеріалах справи, що є істотним порушенням вимог КПК України.
Крім цього, Абакумов С.М. вважає, що діяння ОСОБА_1 кваліфіковано не правильно, оскільки тілесні ушкодження завдавалися хаотично, засуджена мала реальну можливість довести злочинні дії до кінця, однак, завдавши тілесних ушкоджень, які не призвели до смерті, залишила місце злочину, що свідчить про відсутність у неї умислу на вбивство, тому її дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України. Зазначене призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення.
Також захисник вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки суд відповіді на доводи апеляційних скарг не надав, безпосередньо докази не дослідив, що призвело до порушення стандарту доведення поза розумним сумнівом. Крім цього, захисник зазначає, що в матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання в суді апеляційної інстанції від 22 серпня 2019 року.
Захисник Жеребцов В.С. у поданій касаційній скарзі також вказує на те, що дії ОСОБА_1 потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки вона не мала умислу на вбивство. Зазначає, що тілесні ушкодження завдані потерпілій хаотично. У разі наявності умислу на вбивство, ОСОБА_1 мала можливість довести злочинні дії до кінця, однак, спричинивши тілесні ушкодження, які не призвели до смерті, сама покинула місце злочину.
Також вважає, що судові рішення ґрунтуються на припущеннях, оскільки суди вказали про нанесення тілесних ушкоджень кухонним ножем, який виявлено не було. Оскільки вказаний ніж не було знайдено і безпосередньо досліджено в судовому засіданні, то суд не мав права посилатись на нього як на доказ.
Крім цього, вважає, що винуватість ОСОБА_1 не доведено поза розумним сумнівом. Зазначає про однобічність і упередженість судів першої та апеляційної інстанції, невірну оцінку доказів, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи. Ці обставини призвели до наявності сумнівів щодо доведеності винуватості засудженої.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена та захисники підтримали подані касаційні скарги і просили їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг захисників.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК Українивбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою; наводяться докази, що спростовують її доводи. У цьому кримінальному провадженні зазначені вимоги закону апеляційним судом виконано.