ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 305/1149/17
провадження № 51-3028км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Мазура М.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Ціпле І.Ю. на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2018 року перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області порушено питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Ціпле І.Ю.
Оскаржуваною ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року залишено без задоволення клопотання адвоката Ціпле І.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Ціпле І.Ю. просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Звертає увагу на те, що ухвала місцевого суду безпосередньо стосується його прав та інтересів і була постановлена за його відсутності, а отже, суд першої інстанції мав би направити йому копію такої ухвали відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 КПК України. Однак ці обставини залишились поза увагою апеляційного суду, а їх неврахування перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення, унаслідок чого було порушено право на доступ до правосуддя.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Піх Ю.Г. не заперечувала проти задоволення касаційної скарги адвоката Ціпле І.Ю. та вважала за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду із призначенням нового розгляду у цьому суді.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.