Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 755/12163/17
провадження № 61-42993св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року у складі судді Яровенко Н. О. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною заявою, в якій
просила скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації
українських банків від 11 грудня 2014 року у справі № 1658/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилалася на те, що 11 грудня 2014 року рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків стягнуто з неї на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 167 868,70 грн та 12 078,64 грн третейського збору.
Третейський суд ухваливши своє рішення фактично вийшов за межі своєї компетенції, так як відповідно до статті 6 Закону України "Про третейські суди", даний спір не підвідомчий третейському суду.
Про існування оскаржуваного рішення вона дізналася лише у червні 2017 року у відділі державної виконавчої служби.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 27 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 задовольнив. Скасував рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 грудня 2014 року в справі № 1658/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що на час розгляду справи Закон України "Про третейські суди" містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), тому відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" ця справа третейському суду не підвідомча.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд м. Києва постановою від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишив без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що ухвала суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2018 року і заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 грудня 2014 року в справі № 1658/14 повернути заявнику.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є незаконними, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовано усіх обставин, що мають істотне значення для справи та не надано їм належної оцінки.
Заява про скасування рішення третейського суду була підписана та подана заявником 08 серпня 2017 року, тобто після закінчення процесуального строку на оскарження рішення третейського суду. Суди не перевірили та не надали належної правової оцінки факту пропуску заявником строків для звернення до суду із заявою про оскарження такого рішення.
Строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), поновленню не підлягає, тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення заяви".
Рішення третейського суду було оскаржено заявником майже через 3 роки після його прийняття, і є неприпустимим нехтуванням процесуальної визначеності у часі, задоволення заяви про скасування рішення третейського суду без вирішення питання про поновлення строку на таке звернення.
Про існування рішення третейського суду ОСОБА_1 мала змогу дізнатися, якщо навіть не з дати його надсилання третейським судом, підтвердження чого містяться у матеріалах третейської справи, то з моменту розгляду справи № 755/7612/15-ц за заявою банку до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду, проте звернулася до суду лише 08 серпня 2017 року, тобто з пропуском строку на оскарження рішення третейського суду, однак цим обставинам суди оцінки не надали.
ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" не є споживачем банківських послуг та має право на судовий захист прав та інтересів, як сторони договору, на звернення до третейського суду з вимогами про стягнення заборгованості з позичальника, про що і було внесено застереження до кредитного договору, яке є третейською угодою.
Позовна заява щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором, не є спором щодо захисту прав споживачів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.
11 грудня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
15 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинським В. № 1102/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
15 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 жовтня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання невідновлювальої кредитної лінії № 050/25-1185, за умовами якого до 08 жовтня 2009 року надано кредит у сумі 300 000 грн зі сплатою 14,5 % на споживчі потреби.
У пункті 6.2 договору міститься третейське застереження.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 грудня 2014 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість в сумі 1 167 863 грн, а також 12 078,64 грн третейського збору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.