Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 310/9681/18
провадження № 61-16961св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Ігнатенка В. М., Коротуна В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Бердянська міська рада Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 рокув складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бердянської міської ради, у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати пункти 21, 21.5 рішення Бердянської міської ради Запорізької області сьомого скликання від 21 січня 2016 року № 33 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,
- зобов`язати Бердянську міську раду розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки та передачі в довгострокову оренду за рахунок земель міста черговій сесії.
Позов мотивований тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Бердянської міської ради від 17 квітня 2014 року № 58 (зі змінами, внесеними рішенням від 12 травня 2015 року № 29) ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування належного їй житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Після виготовлення проекту вона звернулася із заявою до Бердянської міської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в довгострокову оренду, проте згідно з рішенням Бердянської міської ради 21 січня 2016 року № 33 отримала відмову на підставі статті 60 ЗК України та статей 88,90 ВК України.
Посилаючись на те, що вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, а не водного фонду, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від
03 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що земельна ділянка, яку позивач просить виділити в довгострокову оренду, знаходиться в межах двокілометрової захисної смуги, а тому рішення Бердянської міської ради від 21 січня 2016 року № 33 про відмову в затвердженні проекту землеустрою є таким, що прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від
03 квітня 2019 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії закрито. Повідомлено ОСОБА_1, що розгляд її справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного рішення Бердянська міська рада Запорізької області виконувала дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади в публічно-правових відносинах, а правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих немайнових прав та зобов`язань осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими. Позивач зверталась з аналогічним позовом до Запорізького адміністративного суду, проте Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2018 року закрив провадження у справі, оскільки вказаний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У листопаді 2019 року Бердянська міська рада Запорізької області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що висновок апеляційного суду про те, що спір, який виник між сторонами, не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 310/9681/18 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, щоОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
27 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Бердянської міської ради Запорізької області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 17 квітня 2014 року № 58, зі змінами, внесеними рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 12 травня 2015 року № 29, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вказаною адресою.
Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 звернулась до Бердянської міської ради Запорізької області із заявою про його затвердження.
Рішенням Бердянської міської ради від 21 січня 2016 року № 33 відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0206 га, та передачі у довгострокову оренду за рахунок земель міста на підставі статті 60 ЗК України, статей 88, 90 ВК України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина друга статті 123 ЗК України).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.