Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 279/4932/17
провадження № 61-2052св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Халепи Сергія Володимировича на постанову Житомирського апеляційного суду
від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Позовна заява мотивована тим, що 19 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу № 06/3616 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України. 23 квітня
2012 року позивачу було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
28 квітня 2012 року у позивача було вилучено транспортний засіб "Daimler-Benz 207D" 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який 13 квітня
2012 року визнаний речовим доказом по справі та переданий для зберігання на штрафний майданчик ДАІ Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області до вирішення справи по суті.
28 квітня 2012 року дії ОСОБА_1 та дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з частини третьої статті 191 КК України на частину другу статті 185 КК України.
24 травня 2012 року позивачу повторно обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання та в цей же день пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України.
03 липня 2012 року кримінальну справу разом із затвердженим обвинувальним висновком направлено до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області для розгляду по суті.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 22 грудня 2015 року повернуто вказану справу для організації та проведення додаткового розслідування прокурору Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області.
Постановою прокурора Коростенської місцевої прокуратури від 30 грудня
2015 провадження у справі було закрито через відсутність в діянні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення. Окрім цього прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_1 речового доказу - автомобіля "Daimler-Benz" 207D 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігався на штраф-майданчику ДАІ. Відомості про прийняте рішення внесені до Єдиного реєстру судових розслідувань. Дана постанова ніким оскаржена не була та набрала законної сили.
З урахуванням наведеного, позивач зазначив, що перебував під слідством та судом з 19 квітня 2012 року до 30 грудня 2015 року, а всього 3 роки 8 місяців і
11 днів.
В день повернення речового доказу по справі - автомобіля марки "Daimler-Benz 207D", позивачем встановлено, що даний автомобіль частково розукомплектовано та суттєво зіпсовано кузов іржею внаслідок його тривалого неналежного зберігання на вулиці. Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу "Daimler-Benz" 207D 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику даного транспортного засобу, станом на 12 жовтня 2016 року, без урахування ПДВ, становить 103 045,00 грн.
Внаслідок незаконного притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності і обрання йому запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, останній був позбавлений можливості працювати за фахом та реалізовувати належним чином підприємницьку діяльність, був змушений весь час перебування під слідством та судом утримувати домашнє господарство, свою дружину та дітей виключно за рахунок зароблених на протязі всього життя заощаджень. Також зазначає, що зазнав суттєвих моральних страждань (неможливості реалізації власних амбіцій; почуттів зневаги до власної честі та гідності; реалізації відчуття безпеки і правової захищеності щодо себе та своєї родини, а також взаємодії з правоохоронними органами, як гарантами таких; у реалізації прав та обов`язків глави сім`ї, чоловіка та батька; дружнього спілкування з товаришами та колегами), не мав можливості вільно користуватися належним йому майном, зокрема автомобілем, який було вилучено та, як наслідок, значно зіпсовано умовами зберігання. Разом з цим, факт притягнення в якості обвинуваченого був доведений до відома громадськості та негативно вплинув на його стосунки з оточуючими, внаслідок сукупності вищезгаданих обставин, значно погіршився стан його здоров`я.
ОСОБА_1 просив стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку державного бюджету України у якості відшкодування завданої немайнової (моральної) шкоди суму у розмірі
66 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом, що орієнтовно на момент подачі позову становить 211 200,00 грн; у якості відшкодування майнової шкоди - матеріального збитку, завданого автомобілю марки "Daimler-Benz 207D" 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 103 045,00 грн; у якості відшкодування витрат понесених на оплату експертного психологічного дослідження у розмірі 7 142,40 грн, витрати понесені на оплату експертного дослідження колісного транспортного засобу "Daimler-Benz 207D" 1987 року випуску у розмірі 600,00 грн, а всього судових витрат на загальну суму 7 742,40 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 21 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 165 133,06 грн у якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 103 045,00 грн в рахунок відшкодування матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 7 742,40 грн понесених судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач зазнав моральних страждань внаслідок незаконного знаходження під слідством та судом у вчинені кримінального правопорушення. Розмір моральної шкоди, завданої позивачу суд визначив в сумі 165 133,06 грн. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення судом першої інстанції, яка становила 3 723,00 грн. При цьому судом було враховано тривалість перебування позивача під слідством і судом (3 роки 8 місяців 11 днів). Стягуючи на користь позивача 103 045,00 грн відшкодування матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості цієї вимоги, який відповідачем не спростовано.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу керівника Коростенської місцевої прокуратури задоволено частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2018 року скасовано в частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 103 045,00 грн в рахунок відшкодування матеріального збитку завданого пошкодження транспортного засобу та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2018 року в частині стягнення судових витрат змінено, зменшено цей розмір з
7 742,40 грн до 7 142,40 грн.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 103 045,00 грн в рахунок відшкодування матеріального збитку завданого пошкодження транспортного засобу, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження причинного зв`язку між втратою вартості автомобіля і його зберіганням, як і розміру такого збитку.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
19 січня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Халепа С. В. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2018 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що керівником Коростенської місцевої прокуратури не надано жодного доказу на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо іншого розміру завданої шкодипошкодження транспортного засобу, відповідного клопотання про призначення експертизи ним не заявлялось. Висновок про вартість матеріального збитку від 12 жовтня 2016 року № 45/16 є належним та допустимим доказом у цій справі.
Доводи інших учасників справи
01 березня 2019 року керівник Коростенської місцевої прокуратури через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що протягом усього часу перебування автомобіля на штраф-майданчику, автомобіль в експлуатації не перебував. Під час вилучення автомобіля в якості речового доказу, на ньому були наявні корозійні пошкодження складових автомобіля. Крім цього, висновок експерта складено 12 жовтня
2016 року, а рішення щодо повернення ОСОБА_1 речового доказу - вказаного автомобіля, прийнято 30 грудня 2015 року. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність деталей, вказаних у висновку експерта, на момент безпосереднього повернення автомобіля володільцю.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3, строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
У березні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".