Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 583/1973/17
провадження № 51-284км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Анацького О.В. на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 березня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200060000529, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Охтирський міськрайонний суд Сумської області вироком від 14 березня 2019 року засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Вирішено цивільні позови, питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 26 червня 2016 року, приблизно о 00.19 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем "ВАЗ-21083", д.н. НОМЕР_1, по вул. Миргородській у напрямку від вул. Чайковського до вул. Сумської у м. Охтирка Сумської області, усупереч вимогам п. 2.9а, 2.10, 12.2, 12.3 і 12.4 ПДР, рухаючись у темну пору доби зі швидкістю, яка перевищує фактичну видимість дороги та яка перевищує максимально допустиму в межах населеного пункту, маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди, в районі будинку № 37 вчинив наїзд на ОСОБА_2, який знаходився на місці водія на зупиненому мопеді з увімкненим світлом габаритних вогнів по ходу руху біля правого краю проїжджої частини. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_1 , вчинивши ДТП, маючи змогу надати ОСОБА_2 допомогу, не зупинив транспортний засіб, завідомо залишив на місці події останнього, який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебував у небезпечному для життя стані та не мав можливості самостійно вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану. Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Сумський апеляційний суд ухвалою від 06 листопада 2019 року залишив вирок без зміни, а апеляційну скаргу захисника Анацького О.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Анацький О.В. ставить питання про скасування вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 березня 2019 року та ухвали Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року і призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги мотивує тим, що, на його думку, слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 проведено з порушеннями вимог КПК України, оскільки не було відтворено умов, обстановки за якої сталася ДТП. Зазначене унеможливило проведення судової автотехнічної експертизи.
Також зазначає, що стороні захисту не було повідомлено про призначення слідчим судової автотехнічної експертизи, а також про клопотання експерта з переліком питань, з`ясування яких надавало можливість провести експертизу, що є порушенням права на захист.
Крім цього, захисник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про доручення проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_1, що призвело до ухвалення незаконного вироку.
Також захисник у касаційній скарзі зазначає, що під час проведення огляду місця події 26 червня 2016 року відбувся зовнішній огляд кузова автомобіля, який проведено без ухвали слідчого судді, що, на його думку, є істотним порушенням вимог КПК України. Протокол огляду місця події від 26 червня 2016 року був використаний експертами при проведенні експертиз, тому висновки інженерно-транспортної експертизи від 29 липня 2016 року, судової автотехнічної експертизи від 11 серпня 2016 року, судової автотехнічної експертизи від 27 квітня 2017 року та судової молекулярно-генетичної експертизи від 22 лютого 2017 року потрібно визнати недопустимими доказами.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений просили розглянути касаційну скаргу без їх участі. Підтримують вимоги скарги
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги і просив її відхилити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.