Постанова
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 308/8903/13-к
провадження № 51-991км20
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Єремейчук С. В., розглянувши касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і його захисника- адвоката Негрея Олександра Михайловича та касаційні скарги з доповненнями засудженого ОСОБА_2 і його захисника - адвоката Ставичного Петра Ігоровича на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
встановив:
Постановою судді Касаційного кримінального суду Верховного Суду Єремейчука С. В. від 09 квітня 2020 року розглянуто касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на зазначені вище судові рішення та витребувано кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Крім того, в матеріалах кримінальної справи містяться касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Негрея Олександра Михайловича, засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Ставичного Петра Ігоровича на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року, які були подані ними у визначений ст. 386 КПК України 1960 року строк та прийняті до провадження судом касаційної інстанції.
Кримінальна справа щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду 28 квітня 2020 року.
Засуджений ОСОБА_1, який перебуває під вартою в ДУ "Городищенська виправна колонія № 96", звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального провадження у касаційному порядку за його участі, яке відповідно до вимог ст. 391 КПК України 1960 року підлягає задоволенню.
Крім того, засуджений ОСОБА_2, який перебуває під вартою в ДУ "Чортківська установа виконання покарань № 26" також заявив клопотання про розгляд кримінального провадження в касаційному порядку за його участі, яке відповідно до вимог ст. 391 КПК України 1960 року підлягає задоволенню.
Підстави, які перешкоджають призначенню справи до розгляду, відсутні.
Керуючись ч. 4 ст. 389 КПК України 1960 року, суддя
ухвалив: