Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 755/3972/17-ц
провадження № 61-40672св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська організація Товариства Червоного Хреста України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України про поновлення на роботі.
Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України від 31 січня 2005 року № 120/с його було прийнято на посаду молодшої патронажної сестри з 01 лютого 2005 року. На підставі пункту 2.2 Положення про патронажну службу Товариства Червоного Хреста України № 12/6, затвердженого постановою Президії Правління Товариства Червоного Хреста України від 28 травня 2013 року, назву посади "молодша патронажна сестра" було змінено на "молодша медична сестра".
З 19грудня 2013 року до 19 грудня 2016 року він перебував у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У жовтні 2016 року він отримав персональне попередження від 11 жовтня 2016 року про звільнення з посади після закінчення двомісячного строку з моменту отримання зазначеного повідомлення у зв`язку зі скороченням посади.
З 19 грудня 2016 року до 30 грудня 2016 року він здійснював догляд за дочкою, яка хворіла на гостре респіраторне вірусне захворювання. З 03 січня 2017 року до 16 січня 2017 року він здійснював догляд за дочкою - ОСОБА_4, що підтверджується довідкою медичного закладу.
З 17 січня 2017 року до 24 січня 2017 року він знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого.
З 19 січня 2017 року до 10 лютого 2017 року він здійснював догляд за дочкою - ОСОБА_5 .
З 13 лютого 2017 року до 13 серпня 2017 року його дочці ОСОБА_5 було надано довідку про потребу домашнього нагляду.
13лютого 2017 року поштою ним отримано повідомлення Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України від 03 лютого 2017 року № 18/03 про звільнення його з посади 19 грудня 2016 року по закінченню відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням посади. Копії наказу про звільнення йому надано не було.
15лютого 2017 року на громадському прийомі у Голови Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України він надав документи та усні пояснення на підтвердження відсутності на робочому місці з 19 грудня 2016 року. Проте його було ознайомлено з розпорядженням від 06 грудня 2016 року № 7 про звільнення.
Позивач вважавсвоє звільнення незаконним, оскільки відповідач не виконав вимоги статті 49-2 КЗпП України та звільнив його з порушенням вимог частини третьої статті 184 КЗпП України, відповідно до яких звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається. Крім того,відповідачем було порушено вимоги статей 2, 18 Закону України "Про відпустки".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд поновити його на посаді молодшої медичної сестри з 19 грудня 2016 року, а також надати йому обов`язкову відпустку по догляду за дитиною, яка потребує домашнього нагляду, з 13 лютого 2017 року до 13 серпня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щов межах, установлених трудовим законодавством строків ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КзпП Україниу зв`язку зі скороченням посади. Звільнення позивача відбулося з дотриманням трудового законодавства, вимоги статті 49-2 КЗпП України відповідачем не порушено. При цьому до нього, як особи, яка перебуває у декретній відпустці замість матері, згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про відпустки", частиною сьомою статті 179 КзпП України норма частини третьої статті 184 КЗпП України не застосовується.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у Київській міській організації Товаристві Червоного Хреста України відбулось скорочення працівників патронажної служби. 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 був персонально повідомлений про скорочення займаної ним посади молодшої медичної сестри та наступне звільнення з роботи. Матеріали справи не місять доказів, що на момент звільнення позивача у штатному розписі Київської міської організації Товаристві Червоного Хреста України була наявна вакантна посада, яка могла бути запропонована ОСОБА_1 з урахуванням його освіти, кваліфікації та досвіду.
Рішенням комісії по службовому розслідуванню щодо звільнення молодшої медичної сестри ОСОБА_1, протокол від 02 листопада 2017 року № 1 внесено зміни у розпорядження Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України від 06 грудня 2016 року № 107 про звільнення ОСОБА_1 в частині дати звільнення - дата звільнення змінена з 19 грудня 2016 року на 20 грудня 2016 року, звільнення позивача проведено не у період його відпустки та/або у період його тимчасової непрацездатності.
Разом з тим положення статті 184 КЗпП України стосуються жінок, указана норма не містить жодного посилання, що передбачені нею гарантії можуть розповсюджуватися на чоловіків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 755/3972/17-ц з Дніпровського районного суду м. Києва.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України про поновлення на роботі призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахувалипідпункт "б" пункту 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, зареєстрованої наказом Міністерства охорони здоров`я України 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року № 1005/6196, в якому зазначено, що листок непрацездатності не видається для догляду, зокрема за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років. 19 грудня 2016 року він перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою, виданою медичним закладом.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 № 110, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Проте жодного повідомлення від відповідача про те, що потрібно отримати трудову книжку у зв`язку зі звільненням він не отримував, чим відповідач порушив норми статті 47 КЗпП України.
Відповідач не ознайомив його з наказом від 01 листопада 2017 року № 7 "Про створення комісії по службовому розслідуванню щодо звільнення молодшої медичної сестри ОСОБА_1 " та наказом від 03 листопада 2017 року № 8 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України від 06 грудня 2016 року № 107 п/с 1.11", про існування яких він взагалі не знав.
Відповідач звільнив його з грубим порушенням трудового законодавства, оскільки останній день перебування його у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припадав на 19 грудня 2016 року .
При цьому у порушення статті 2 Закону України "Про відпустки", статей 179, 189 КЗпП України посаду працівника, який перебував у соціальній відпустці, було скорочено.
Крім того, суди не врахували норми статті 186-1 КЗпП України, в якій зазначено, що гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181,182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2018 року Київська міська організація Товариства Червоного Хреста України подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Зазначала, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про майбутнє повне скорочення штату працівників патронажної служби та посади, яку він обіймав, однак він свідомо прогнорував цей факт і не заявив про свої наміри. Позивачем не доведено порушення відповідачем трудового законодавства при його звільненні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Київська міська організація Червоного Хреста України є громадською організацією. Статутом організації визначено, що Київська міська організація Червоного Хреста України є юридичною особою з моменту її державної реєстрації, є структурним підрозділом Національного товариства Червоного Хреста України.
Розпорядженням Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України від 31 січня 2005 року № 120/с ОСОБА_1 прийнято на посаду молодшої патронажної сестри з 01 лютого 2005 року.
На підставі пункту 2.2 Положення про патронажну службу Товариства Червоного Хреста України № 12/6, затвердженого постановою Президії Правління Товариства Червоного Хреста України від 28 травня 2013 року, назву посади "молодша патронажна сестра" було змінено на "молодша медична сестра".
У період з 21 березня 2014 року до 19 грудня 2016 року ОСОБА_1 перебував у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Розпорядженням Товариства Червоного Хреста України від 10 жовтня 2016 року № 20 було розпочато роботу по позаплановому скороченню працівників патронажної служби шляхом підготовки відповідних розпоряджень і персональних попереджень працівників про скорочення патронажної служби товариства, на підставі листа розпорядника бюджетних коштів по програмі державного фінансування патронажної служби Червоного Хреста України - Міністерства охорони здоров`я України від 06 жовтня 2016 року № 10.2-13/10-СП/1136/25969 щодо скорочення фінансування у період жовтень-грудень 2016 року і повного припинення державного фінансування патронажної служби з 01 січня 2017 року.
Розпорядженням Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України від 11 жовтня 2016 року № 40 було розпочато процес скорочення працівників патронажної служби. У Київській міській організації Червоного Хреста України штат патронажної служби складав 100 осіб.
11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 персонально попереджено про скорочення штату працівників (патронажної служби) та скорочення займаної ним посади, а також повідомлено, що після закінчення двомісячного терміну з моменту одержання персонального попередження, він підлягає звільненню з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.