Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 361/5856/17
провадження № 61-45765 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року у складі судді Селезньової Т. В. та постанову апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2010 року належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають батьки: мати - ОСОБА_4 та вітчим - ОСОБА_5 .
У 2010 році у вказаній квартирі був зареєстрований її брат - ОСОБА_2 без права проживання, а у 2015 році останній вселився в квартиру. Крім того, ОСОБА_2 без її згоди вселив у спірну квартиру свою дружину - ОСОБА_3, чим порушив її права, як власника квартири.
Відповідачі перешкоджають у користуванні належним їй на праві власності майном, у тому числі користуватись кухнею та ванною кімнатою, конфліктують, вчиняють постійні сварки. Відповідачі не є членами її родини та мають у власності інше житло, а саме ОСОБА_6 належить Ѕ частка квартири по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 належить ј частка будинку АДРЕСА_3 .
З урахуванням викладеного на підставі норм ЦК України щодо захисту права власності ОСОБА_1 просила суд виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1, та зняти з реєстрації ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні позову до ОСОБА_2 про виселення з квартири та зняття з реєстрації відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правові підстави для виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири відсутні, оскільки він на законних підставах вселився до неї, зі згоди позивачки, як власника майна, що підтверджується реєстрацією останнього у цій квартирі. ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено, що ОСОБА_2 перешкоджає їй у володінні та розпорядженні належним позивачці на праві власності майном та відповідно до частини першої статті 116 ЖК УРСР руйнує його. ОСОБА_2 позбавлений можливості проживати у належній йому на праві спільної часткової власності квартирі, оскільки вона є однокімнатною, у ній проживає жінка похилого віку, яка є співвласником цього майна.
ОСОБА_3 вселилась у спірну квартиру без згоди власника, позивачки, права користування цим майном у встановленому законом порядку не набула, чим порушила права ОСОБА_1 на вільне володіння і користування своїм майном. Права позивачки підлягають захисту шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири, якій на праві спільної часткової власності належить інше житло.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишені без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 систематично руйнує, чи псує квартиру позивачки, або використовує її не за призначенням, чи систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання з ним у цій квартирі. Таким чином, правові підстави для виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири й зняття його з реєстрації відсутні, оскільки він вселився у неї зі згоди власника.
Належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 є членом сім`ї власника квартири, позивачки, відсутні, як і згода власника на вселення останньої, що свідчить про проживання ОСОБА_3 у квартирі без належних правових підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення у частині задоволення позову ОСОБА_1 до неї скасувати, в іншій частині судові рішення залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_1 судові рішення не оскаржила, а тому у силу вимог статті 400 ЦПК України вони у касаційному порядку у частині відмови у задоволенні позову не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 361/5856/17 з Броварського міськрайонного суду Київської області.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді доповідачеві - Гульку Б. І .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вселення ОСОБА_3 у спірну квартиру відбулось зі згодою її власника, тобто позивачки, після чого остання перевезла свої речі до неї. ОСОБА_3 разом з чоловіком - ОСОБА_2 частково сплачували за комунальні послуги, що також свідчить про згоду позивачки на її вселення у спірну квартиру. Іншого місця проживання вона немає.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2010 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Разом з нею проживають батьки: мати - ОСОБА_4 та вітчим - ОСОБА_5
14 липня 2010 році у вищевказаній квартирі був зареєстрований брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2, якому на праві спільної часткової власності належить Ѕ частка квартири по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрована, хоча фактично у ній проживає. Останній на праві спільної часткової власності належить ј частка будинку АДРЕСА_3 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.