Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 599/1031/19
провадження № 61-21555св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник (відповідач) - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2019 року у складі судді Іваницького О. Р. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Бершадської Г. В., Ткач О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Зборівського районного суду Тернопільської області
від 22 травня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що рішенням Зборівського районного суду Тенопільської області суду від 22 травня 2019 року його визнано таким, що втратив право на житло в житловому будинку по АДРЕСА_1, який належить його колишній дружині ОСОБА_2
Зборівський районний суд Тернопільської області, задовольняючи позов ОСОБА_2, виходив з того, що у вказаному будинку ОСОБА_1 не проживає без поважних причин більше двох років.
Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 посилався на те, що вищевказані обставини не відповідають дійсності, оскільки в житловому будинку по АДРЕСА_1 він проживав постійно, що підтверджується відповідною довідкою сільської ради. Крім того, вказував, що не був повідомлений про дату і час судового засідання, оскільки під час розгляду справи перебував за кордоном, про що свідчить відповідні відмітки прикордонної служби в закордонному паспорті.
Посилаючись на те, що дані обставини не були відомі суду під час розгляду справи, а тому є нововиявленими, ОСОБА_1 просив задовольнити заяву.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області
від 19 вересня 2019 року заяву задоволено, скасовано рішення Зборівського районного суду від 22 травня 2019 року за нововиявленими обставинами. В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на житло в житловому будинку по АДРЕСА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення Зборівського районного суду від 22 травня 2019 року за нововиявленими обставинами місцевий суд виходив із того, що наведені ОСОБА_1 підстави є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач постійно проживав у житловому будинку, належному позивачу, за виключенням періодичних поїздок на роботу за кордон, а тому відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з доводами ОСОБА_2 про те, що у суду не було підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки наведені відповідачем обставини не є такими, однак, з врахуванням положень частини сьомої статті 429 ЦПК України, згідно якої судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах, апеляційний суд не вбачав підстав для скасування судового рішення, яке є законним і обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що ЦПК України встановлені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Обставини, які повідомив відповідач, а саме: що під час розгляду справи він перебував за кордоном та не міг отримати ухвалу про відкриття провадження у справі та іншу кореспонденцію із суду, а також надані суду довідки, що на його думку, є істотними обставинами для справи та не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи, відповідно положень ЦПК України не є нововиявленими обставинами, а також не можуть бути підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Оскільки такі обставини хоч і не були встановлені судом, проте були відомі відповідачу, відсутні правові підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, ОСОБА_2 вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, що підтверджується відповідною практикою Верховного Суду в справах щодо припинення сервітуту.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу № 599/1031/19 призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковму задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Озерянської сільської ради Зборівського району № 1148 від 18 серпня 2019 року у вказаному житловому будинку зареєстровані позивач ОСОБА_2, її мати ОСОБА_3, син ОСОБА_4, 2002 року народження, син ОСОБА_5, 2003 року народження, дочка
ОСОБА_6 , 2013 року народження, та відповідач ОСОБА_1, який вказаний як співмешканець.
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2019 року визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на житло у житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Звертаючись до Зборівського районного суду Тернопільської області із заявою про перегляд рішення цього ж суду від 22 травня 2019 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на те, що у період з 18 березня 2019 року по 26 травня 2019 року та з 25 червня 2019 року по 17 серпня 2019 року він перебував за кордоном, а тому з об`єктивних причин не міг отримувати кореспонденцію, яка була адресована йому. Підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, не належить йому. Встановлені судом обставини щодо відсутності ОСОБА_1 більше двох років за зареєстрованим місцем проживання не відповідають дійсності. В житловому будинку по АДРЕСА_1 заявник проживав постійно, що підтверджується відповідною довідкою сільської ради.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права