Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 202/1726/19
провадження № 61-18434св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження- державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лісова Анастасія Михайлівна,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієвської Анетти Юріївни на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року у складі судді Мачуського О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу IIПрикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієвської Анетти Юріївни на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сергієвська А. Ю. звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лісової А. М.
На обґрунтування вимог скарги зазначила, що на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2013 року ОСОБА_2 зобов`язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина у розмірі ј частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У провадженні державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лісової А. М. знаходиться виконавче провадження № 4219133 за виконавчим листом № 202/37917/13ц від 27 грудня 2013 року, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі ј частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Внаслідок неналежного виконання боржником вказаного рішення суду за ним станом на 01 лютого 2019 року утворилася заборгованість по виплаті ОСОБА_1 аліментів у сумі 86 500,93 грн.
31 лютого 2019 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Шахторін А.С. звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про обчислення розміру заборгованості та надав в обґрунтування виписку з банківської картки ПАТ "Сбербанк Росії", виданої на ім`я боржника, про банківські перекази на ім`я ОСОБА_1 . На підставі цього державний виконавець зробив перерахунок боргів ОСОБА_2, зменшивши розмір заборгованості до 12 662,48 грн.
ОСОБА_1 не погоджується з даним розрахунком. Вона не заперечує факт отримання нею банківських переказів від боржника, однак вказує, що це було повернення боргу ОСОБА_3 , яке не слід вважати сплатою аліментів. За усною домовленістю між сторонами ОСОБА_2 зобов`язався повертати колишній дружині борг за іншими зобов`язаннями шляхом переказу коштів на її банківську картку.
Всі платежі, які поступили на банківську картку ОСОБА_1 від ОСОБА_2, не мали призначення: " Аліменти ", тому вважати ці виплати виконанням аліментних зобов`язань ОСОБА_2 не можливо.
З урахуванням викладених обставин просила суд визнати дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лісової А. М. щодо обрахування заборгованості по аліментам незаконними, скасувати розрахунок боргу по аліментам, складений державним виконавцем 28 лютого 2019 року та зобов`язати державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лісову А. М. скласти новий розрахунок з дотриманням норм законодавства України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року у задоволенні вищевказаної скарги відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що суду відсутні докази того, що ОСОБА_2 має будь-які інші, ніж аліментні, боргові зобов`язання перед ОСОБА_1, а тому відсутні підстави вважати, що банківські перекази ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 не є сплатою аліментів.
Не погодившись із цим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Сергієвська А. Ю. звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієвської А. Ю. залишено без задоволення, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2019 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієвської А. Ю. на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скаргана ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник заявника просить суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
11 грудня 2019 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Шахторіна А. С. на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник заінтересованої особи просить суд касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієвської А. Ю. відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
27 листопада 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На виконання вказаного рішення суду 19 лютого 2014 року Індустріальним районним судом було видано виконавчий лист№ 202/37917/13-ц.
В провадженні державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лісової А. М. знаходиться виконавче провадження № 4219133 за виконавчим листом №202/37917/13-ц від 19 лютого 2014 року, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 рішення суду від 27грудня 2013 року станом на 01 лютого 2019 року утворилася заборгованість по виплаті ОСОБА_1 аліментів у сумі 86 500,93 грн.
31 лютого 2019 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Шахторін А.С. звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок розміру заборгованості по аліментам, пославшись на банківські грошові перекази боржника на ім`я ОСОБА_1 . У зв`язку з цим державний виконавець зробив перерахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів за виконавчим листом №202/37917/13-ц, зменшивши розмір заборгованості з 86 500,93 грн. до 12 662,48 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права