Постанова
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 466/4765/17
провадження № 61-2185св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство "Артем-Банк",
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2,
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - акціонерне товариство "Артем-Банк",
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2,
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Курій Н. М., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Артем-Банк" (далі - АТ "Артем-Банк"), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій.
Позовна ОСОБА_1 мотивована тим, що з 05 травня по 23 серпня 2016 року він працював керівником відділення № 218 АТ "Артем-Банк" у місті Львові. Після звільнення з посади 13 вересня 2016 року він уклав з АТ "Артем-Банк" договір банківського депозитного вкладу № 90.00.006483 від 13 вересня 2016 року.
Рішенням Правління Національного банку України (далі - НБУ) № 492-рш
від 15 грудня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Артем-Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2857 від 16 грудня
2016 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Артем-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2869 від 19 грудня 2016 року про здійснення вкладникам
АТ "Артем-Банк" виплати коштів, він звернувся в Банк-агент - публічне акціонерне товариство "Кредобанк", де дізнався про відсутність даних про нього за його договором банківського вкладу у реєстрі виплат. У зв`язку з цим він звернувся
11 березня 2017 року до уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і отримав відповідь в.о. уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Артем-Банк" № 934 від 28 березня 2017 року про те, що коштів йому відшкодовано не буде згідно із статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки він включений до переліку осіб, пов`язаних з банком.
Включення його до переліку пов`язаних з банком АТ "Артем-Банк" осіб є незаконним та порушує його права. Рішення банку про включення його в перелік пов`язаних осіб суперечить "Положенню про визначення пов`язаних із банком осіб", затвердженому Постановою Правління НБУ № 315 від 12 травня 2015 року. Згідно з посадовими обов`язками, визначеними його посадовою інструкцією та Положенням про відділення банку, він не відповідав ознакам визначення осіб такими, що пов`язані з банком, зазначеним в Главі 3 "Положення про визначення пов`язаних із банком осіб".
ОСОБА_1 був звільнений з посади керівника відділення № 218 АТ "Артем-Банк" у місті Львові 23 серпня 2016 року, а рішення правління АТ "Артем-Банк" про затвердження Переліку осіб, пов`язаних з ПАТ "Артем-Банк" станом на 01 вересня 2016 року, в який його було включено, прийнято на засіданні Правління банку
02 вересня 2016 року, тобто, коли він в даному банку вже не працював, а відтак, не міг бути включений до переліку осіб, пов`язаних з цим банком, оскільки відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" особами, пов`язаними з банком, є чинні, а не колишні керівники банку. Також вважає, що оскільки відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку
24 "Розкриття інформації про зв`язані сторони" фізична особа або її близький родич є пов`язаною стороною, якщо вона контролює суб`єкт господарювання, має суттєвий вплив на суб`єкт господарювання, є членом провідного управлінського персоналу, а він таким критеріям не відповідає, то він не міг бути включений до переліку осіб, пов`язаних з банком АТ "Артем-Банк".
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним і скасувати рішення правління АТ "Артем-Банк" від 02 вересня 2016 року про затвердження переліку осіб, пов`язаних з банком в частині включення його до такого переліку; зобов`язати відповідача виключити його з переліку осіб, пов`язаних з банком
АТ "Артем-Банк".
У процесі розгляду справи до участі в справі в якості третьої особи із самостійними вимогами було залучено ОСОБА_2 .
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АТ "Артем-Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що вона є дружиною ОСОБА_1
30 вересня 2016 року вона уклала з АТ "Артем-Банк" договір банківського депозитного вкладу № N90.00.006665. Їй, ОСОБА_2, було відмовлено у виплаті відшкодування вкладу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у зв`язку з тим, що її включено до переліку осіб, пов`язаних з АТ "Артем-Банк", як дружині керівника відділення № 218 ПАТ "Артем-Банк" у місті Львові Кицари Р. І. Вважає, що її безпідставно включено до переліку пов`язаних з ПАТ "Артем-Банк" осіб, як дружину ОСОБА_1, оскільки вважає, що останнього включено до цього переліку безпідставно з тих же мотивів, що зазначені в позові ОСОБА_1 . Оскільки включення її в перелік осіб, пов`язаних з банком, є похідним від включення до цього переліку її чоловіка, тому вважає, що виключенню з цього переліку підлягає її чоловік ОСОБА_1, а разом з ним і вона.
ОСОБА_2 просила визнати протиправним і скасувати рішення правління
ПАТ "Артем-Банк" від 02 вересня 2016 року про затвердження переліку осіб, пов`язаних з банком в частині включення її до такого переліку; зобов`язати відповідача виключити її з переліку осіб, пов`язаних з банком АТ "Артем-Банк".
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в період з травня по серпень 2016 року
ОСОБА_1 обіймав посаду керівника відокремленого підрозділу банку, а саме посаду начальника відділення № 218 АТ "Артем-Банк", а тому їх правомірно було включено до переліку пов`язаних з АТ "Артем-Банк" осіб.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Артем-Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 до АТ "Артем-Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій закрито.
Роз?яснено право на звернення до суду з відповідним позовом у порядку адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачами оскаржується рішення суб?єкта владних повноважень.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
24 січня 2020 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - адвокат Телішевський І. Д. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в частині закриття провадження у справі та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції повинен був дати належну правову оцінку доводам апеляційної скарги та доказам, правильно застосувати норми матеріального права, а відтак, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Натомість, суд апеляційної інстанції безпідставно і протиправно застосував пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України і закрив провадження у справі.
Висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі та покликання на практику Великої Палати Верховного Суду є помилковим та протиправним, оскільки предмет спору в даній справі та суб?єктний склад учасників є кардинально відмінними від предмета спору та суб?єктного складу в справах, на які посилається суд апеляційної інстанції.
Вимоги позивачів по цій справі стосуються діяльності саме банку, а не уповноваженої особи Фонду і не вимагають вирішення питання щодо включення (невключення) до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, не вимагають включення до такого переліку та виплати такого відшкодування. Спірне рішення банку було прийнято до прийняття рішення Правління НБУ від 15 грудня 2016 року № 492-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Артем-Банк".
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Львова.
01 квітня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду та передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг представника ОСОБА_2,
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду
від 24 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.