Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 369/8260/14-ц
провадження № 61-14836св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року у складі судді Усатова Д. Д. та постанову Апеляційного суду Київської області
від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі № 369/8260/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування заявлених вимог зазначало, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2015 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 387 312,49 грн та судові витрати. 31 січня 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (далі - ТОВ "ФК "Сігал") укладений договір про відступлення права вимоги, у тому числі й за кредитним договором та договорами поруки, укладеними із відповідачами. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня
2016 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги
від 31 січня 2015 року, а отже банк визнано стороною (кредитором) за зазначеними договорами. Оскільки видані судом виконавчі листи були втрачені, строк пред`явлення їх до виконання пропущений з поважних причин.
Посилаючись на наведене, заявник просив видати дублікати виконавчих листів, виданих на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 387 312,49 грн і судових витрат, та поновити пропущений строк для пред`явлення їх до виконання.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року в задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року заяву ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Визнано поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 369/8260/14-ц, виданих 11 лютого 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області. Поновлено ПАТ "Дельта Банк" пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів
№ 369/8260/14-ц.
Видано дублікати виконавчих листів № 369/8260/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором від 26 квітня 2007 року № 21/14/01-СП у розмірі
3 387 312,49 грн, а також судового збору у розмірі 1 218,00 грн із кожного.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчі листи у справі
№ 369/8260/14-ц втрачені, що у подальшому призвело до пропуску строку пред`явлення їх до виконання, а тому заява ПАТ "Дельта Банк" підлягає задоволенню.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення. Суд відхилив як необгрунтовані доводи заявника про те, що вона сплатила заборгованість за кредитним договором у розмірі 99 000 доларів США, чим фактично частково виконала рішення суду, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявник просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви банку, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій неповно та не об`єктивно дослідили наявні в матеріалах справи докази, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про те, що рішення суду від 20 січня 2015 року не виконано. Зокрема суди не звернули увагу на наявну у матеріалах справи довідку ПАТ "Дельта Банк" від 06 лютого 2015 року № 05-060215, в якій зазначено, що кредитний договір від 26 квітня 2007 року № 41/14/07-СП, укладений між нею та ВАТ "Кредитпромбанк", по якому право вимоги було відступлене ПАТ "Дельта Банк" припинив свою дію з 30 січня 2015 року у зв`язку з повним виконанням позичальником зобов`язань за зазначеним договором, а також не урахували наявну у матеріалах справи квитанцію від 30 січня 2015 року № 8103784 про сплату нею 99 000,00 доларів США на погашення заборгованості за кредитним договором від 26 квітня
2007 року. Суди повністю проігнорували її доводи про те, що банк на підтвердження втрати виконавчих листів посилався лише на довідку, яку сам і склав, а тому зазначений доказ є неналежним. З огляду на відсутність інших доказів на підтвердження втрати виконавчих листів, а також поважності пропуску строку для пред`явлення їх до виконання, висновки судів про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дублікатів, є помилковими.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Дельта Банк" на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування. Посилання заявника про відсутність у неї зобов`язань перед банком, є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що банком не доведено обставин можливої наявності в органах державної виконавчої служби відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду від 20 січня 2015 року у справі № 369/8260/14-ц є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна відповідь Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 02 листопада 2017 року, відповідно до якої виконавчі документи про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банку заборгованості до органів виконавчої служби не надходили та на примусовому виконанні не перебувають.
Також, у травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 10 жовтня 2017 року та постанови Апеляційного суду Київської області
від 17 січня 2018 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, оскільки у цій частині оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 рокупро видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, та витребувано справу з місцевого суду.
19 вересня 2018 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.