Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 306/2111/15
провадження № 61-1734св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Фекийшгазі Крістіан Степанович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Фекийшгазі Крістіана Степановича, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 07 жовтня 2006 вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Свалявського районного суду від 09 грудня 2013 року. Від шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
За час шлюбу ними набуто у спільну сумісну власність рухоме майно, у тому числі для благоустрою житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до укладення шлюбу.
Вказувала, що подружжя після одруження проживало в пристосованому сараї за вказаною адресою, оскільки будинок не був придатний для проживання. За фінансової підтримки її батьків, її власних коштів та коштів ОСОБА_2, за час шлюбу вони привели будинок у придатний для проживання стан та за півтора року стали проживати в ньому.
Звертала увагу, що зі спільних коштів подружжя у період перебування їх у шлюбі було здійснено погашення кредиту за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_2 згідно з кредитним договором від 08 квітня 2004 року № 261/04-2004. Отже, половина цих коштів підлягає стягненню на її користь.
При цьому погашення кредиту було зумовлено тим, що будинок, у якому проживало подружжя з дітьми, було передано ОСОБА_2 в іпотеку згідно з договором іпотеки від 09 квітня 2004 року для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором.
Зазначала, що у березні 2012 року, під час її перебування у пологовому будинку ОСОБА_2 попросив позичити у її батьків 5 700 євро. Вказана сума коштів була надана в позику її батьком. Під впливом колекторів, для вирішення питання із значною заборгованістю ОСОБА_2 та уникнення звернення стягнення на будинок, 22 березня 2012 року нею було надано ОСОБА_2 нотаріально посвідчену згоду на розірвання договору купівлі-продажу будинку від 06 квітня 2004 року. Після цього договір купівлі-продажу від 06 квітня 2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було розірвано на підставі договору від 23 березня 2012 року, а житловий будинок повернувся у власність ОСОБА_3, яка є тіткою ОСОБА_2 .
Зазначала, що попри це, вона з чоловіком залишились проживати у такому будинку до розірвання шлюбу, а ОСОБА_2 фактично проживає у ньому й надалі. Після розірвання шлюбу вона з дітьми виїхала з указаного житлового будинку та між ними не досягнуто добровільної згоди щодо поділу спільно рухомого майна.
Вказувала, що загальна вартість набутого подружжям рухомого майна становить 477 768,6 грн. вважала, що на її користь слід стягнути рухоме майно на суму 226 715,80 грн, а відповідачу ОСОБА_2 - рухоме майно на 251 052,80 грн.
Посилаючись на положення статті 70 СК України, вказувала, що чоловік не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї ухилявся від участі в утриманні дітей, витрачав майно на шкоду інтересам сім`ї, з нею проживають троє дітей, розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, у зв`язку із чим її частка у рухомому майні має бути збільшена та становити 80%, що складає 382 215,04 грн від загальної вартості (477 768,6 х 80% = 382 215,04) рухомого майна.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд здійснити поділ майна подружжя, збільшивши її частку до 80% від всього спільного сумісного майна, розподілити рухоме майно між сторонами, стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти в розмірі 155 499,14 грн, як різницю між вартістю майна, що виділяється позивачеві,стягнути з ОСОБА_2 її користь Ѕ частину коштів, що були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя в рахунок погашення кредиту за кредитним договором № 261/04-2004 від 08 квітня 2004 року в банку "Надра" за період з 07 жовтня 2006 року до 22 березня 2012 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2015 року у складі судді Вінера Е. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 наступне майно: дитячі меблі " Gоlf "(шафа 3-х дверна - 2247 грн, ліжко120*200 - 1257 грн, ліжко - 754 грн, тумба приліжкова - 340 грн, стіл письмовий - 1020 грн, настройка до столу - 606 грн, стелаж книжний - 798 грн, стеллаж - 1 390 грн, комод 946 грн, пуф - 399 грн, матрас "Адмірал" - 979 грн) загальною вартістю 9 662 грн;
спальню "Анжелика" (шкаф 4хдв -12 570 грн, ліжко180*200 - 10005 грн, тумба приліжкова - 2 479 грн, туалетний столик - 6 328 грн, дзеркало - 1 720 грн, пуф 898 грн, дзеркало напільне - 2 993 грн) - загальною вартістю 36 993 грн;
кухню "Ларису" вартістю 57 712 грн,
меблі для столової: комод, стіл, стільчики вартістю 26 097 грн, стіл та стійка до кухні вартістю 2 363 грн, крісло барне 727 грн, загальною вартістю 29 187 грн,
фурнітуру до кухні та столової загальною вартістю 2 271 грн,
вбудовану техніку та приналежності до кухні, в тому числі: варочну поверхню Арістон - 2259 грн, духовку Sіеmеns - 8 124 грн, посудомойку Sіеmеns - 5783 грн, холодильник Арістон - 4 743 грн, витяжку Catа - 3 151 грн, мийку - 2 226 грн, холодильник вартістю 2 000 грн, морозильну шафу вартістю 4 000 грн, йогуртницю вартістю 500 грн, електричну м`ясорубку вартістю 1 500 грн, кухонний комбайн вартістю 2 000 грн, набір столового сервізу вартістю 2 000 грн, загальною вартістю 38 286 грн;
змішувач кухонний 7308-2283 РІNТО - 604,8 грн;
меблі в сауні комплект ротондових меблів в т.ч. 2 стільця та стіл зі склом вартістю 4 000 грн, комплект меблів із ротондового дерева вартістю 12 000 грн,загальною вартістю 16 000 грн;
бігову доріжку вартістю 7 000 грн, орбітрек вартістю 5 000 грн, багатофункціональний тренажер - 10 000 грн марки "Vаsіl", велосипед - 1 000 грн., загальною вартістю 23 000 грн.;
2-а телевізора "Sаmsung" - 5 500 грн, dvd-програвач - 500 грн, фотоапарат Cаnоn - 7 000 грн, загальною вартістю 13 000 грн;
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстав для збільшення частки позивача в спільному майні до 80% немає, тому майно ділиться у рівних частинах.
При цьому районний суд послався на положення частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України та пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 155 499, 14 гривень, як різницю між вартістю майна, що підлягає поділу та Ѕ частини коштів, які були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя в рахунок погашення кредиту за кредитним договором від 08 квітня 2004 року № 261/04-2004 за період з 07 жовтня 2006 року до 22 березня 2012 року, районний суд вважав, що такі не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні сторонами не надано доказів щодо погашення кредиту.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатськох області від 09 листопада 2015 року змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 наступне рухоме майно вартістю 273 563,12 гривень:
дитячі меблі "Gоlf" (шафа Зх-дверна, ліжко 120*200, ліжко низ, тумба при ліжкова, стіл письмовий, настройка до столу, стелаж книжний, стелаж, комод, пуф, матрас "Адмірал") вартістю 10 450 грн;
спальню "Анжелика" (шафа 4х-дверна, ліжко 180*200, тумба приліжкова, туалетний столик, дзеркало, пуф, дзеркало напільне) вартістю 57 143,00 грн;
комод вартістю 16 649,33 грн,
стіл розкладний вартістю 7 494,00 грн;
стільці кухонні 6 штук вартістю 1 999,40 грн;
крісло барне 2 штуки вартістю 4 763,92 грн;
холодильник ТМ "Арістон" вартістю 5 283,33 грн;
холодильник ТМ "Індезіт" вартістю 3 433,33 грн;
морозильна камера (шафа) ТМ "Беко" вартістю 5 466,67 грн;
меблі в сауні: комплект ротондованих меблів, в тому числі 2 стільці та стіл зі склом вартістю 4 066,66 грн;
комплект меблів із ротангового дерева (диван, крісла, столик) вартістю 8 675,00 грн;
бігова доріжка ТМ " HouseFit" вартістю 8 233,33 грн;
орбітрек ТМ "HouseFit" вартістю 2 533,33грн;
багатофункціональний тренажер, марки "Vasil" вартістю 13 749,50 грн;
телевізор ТМ "Samsung" вартістю вартістю 3 466,67грн;
телевізор ТМ "Samsung" модель LE27T51BX вартістю 3 133,33грн;
dvd-програвач " LG " вартістю 200 грн;
сервант вартістю 18 966,67 грн;
столовий набір стіл та 6 стільців (комплект) вартістю 23 092,33 грн;
комплект м`яких меблів зі столом вартістю 3 7363,33 грн;
меблі кінозалу (2 поверх: диван та 2 крісла) вартістю 21 633,33 грн;
меблі з ванної кімнати: тумбочка-шафа вартістю 2 518,00 грн;
dvd-програвач ТМ "Thomson" вартістю 166,33 грн;
велосипеди дві одиниці "Ardis" вартістю 4 033,33 грн;
сервіз столовий вартістю 500,00 грн;
кухонний комбайн ТМ "Braun" модель "К700" вартістю 2 233,33 грн;
м`ясорубка ТМ "Moulinex" модель "HVF8" вартістю 2 782,67 грн;
йогуртниця ТМ "Moulinex" модель "YG230" вартістю 566,33 грн;
фотоапарат ТМ "Canon" EOS модель "1000D" вартістю 2 966,67 грн;
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 309,91 грн різниці вартості її частки в рухомому майні.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 436,96 доларів США, сплачені в рахунок погашення кредиту за кредитним договором № 261/04-2004 від 08 квітня 2004 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Надра".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 619,08 гривень за проведення додаткової судової експертизи та 2 768,73 гривень у відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги ОСОБА_1 про те, що її частка в рухомому майні має бути збільшена до 80% (становити 382 215,04 грн від 477 768,6 грн), а також те, що із ОСОБА_2 (крім виділеного позивачці майна) слід стягнути компенсацію вартості меншої частки, є необґрунтованими.
Апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 не довела підстав, на які посилалася, для відступу від засад рівності часток подружжя, зокрема, те, що ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї та ухилявся від участі в утриманні дітей. У зв`язку з цим позовна вимога ОСОБА_1 про збільшення її частки в рухомому майні до 80% та похідна вимога про стягнення з ОСОБА_2 компенсації вартості меншої частки задоволенню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції вважав, що з врахуванням встановленої загальної вартості майна у розмірі 553 746,07 грн ідеальна частка кожного з подружжя становить - 276 873,03 грн, при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості ОСОБА_1 не підлягає присудженню вбудовані меблі, вбудована кухонна техніка та сантехніка, а саме: кухня, вбудована техніка, умивальник та змішувач кухонний, ванна, раковина, стойка, компакт (унітаз), біде, змішувач для біде, душова кабіна, інерційний бойлер, газовий котел, дерев`яна сауна, вбудовані шафи в коридорі, вбудований камін, люстри, а також альтанка, ковані ворота та паркан, загальною вартістю 280 182,95 грн. З огляду на зазначене, апеляційний суд вважав, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3 309,91 грн різниці вартості її частки в рухомому майні (276 873,04 - 273 563,12 = 3 309,91 грн).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 не спростував належними й допустимими доказами презумпцію поширення правового режиму спільного сумісного майна на кошти, за рахунок яких здійснювалося погашення кредитної заборгованості. За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути половину коштів від суми 34 873,85 доларів США, що сплачена для погашення заборгованості за кредитним договором № 261/04-2004 за час шлюбу у період з 07 жовтня 2006 року по 22 березня 2012 року, що складає 17 436,92 доларів США (34873,85/2 = 17436,92).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Фекийшгазі К. С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 436,96 доларів СШАскасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 17 436,96 доларів США.
05 травня 2020 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Фекийшгазі К. С. подано клопотання про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
В іншій частині судове рішення не оскаржується, тому на підставі частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Фекийшгазі К. С. мотивована тим, що ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець, отримував значні доходи від підприємницької діяльності, відтак, погашення кредитної заборгованості здійснював з цих доходів.
Вважає, що майно фізичної особи-підприємця, яке придбано за кошти від своєї діяльності і не в інтересах сім`ї та використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, є його особистою приватною власністю на підставі положень статті 57 СК України, а не об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
При цьому посилається на правові позиції Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-1327цс15, 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16.
Зазначає, що апеляційний суд ухвалив необґрунтоване судове рішення щодо правової природи кредитного зобов`язання ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи не міститься копія кредитного договору. При цьому вважає, що позивачем не було надано суду достатніх доказів на підтвердження факту спільного погашення кредиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а висновки про погашення кредитної заборгованості знятими із депозитного рахунку ОСОБА_1 та позичених у її батьків коштів є безпідставними.
Посилається на те, що він ніколи не визнавав обставину щодо надання коштів у позику батьком ОСОБА_1, хоча апеляційний суд зазначив протилежне.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги є необґрунтовані, відтак, вона задоволенню не підлягає.
Зазначає, що кредитний договір від 08 квітня 2004 року № 261/04-2004 був укладений між банком та відповідачем, як фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем, отже, посилання у касаційній скарзі про те, що погашення кредитної заборгованості здійснювалося ОСОБА_2, як фізичною особою-підприємцем, не відповідає дійсності.
Вважає, що відповідач зі свого боку фактично не надав жодного документального підтвердження своєї правової позиції, зокрема, на підтвердження того, що кредит у сумі 20 641,00 доларів США ОСОБА_2 витратив на свою комерційну діяльність, як фізичної особи-підприємця.
Доводи особи, яка подала відповідь на відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Фекийшгазі К. С. подав відповідь на відзив ОСОБА_1, у якому зазначив, що квитанції, надані позивачем у додатках до касаційної скарги, підтверджують факт фінансової допомоги батьків позивача особисто позивачу.
Стверджує, що ОСОБА_2 жодних коштів у батька позивача не позичав, а заборгованість за кредитним договором була погашена з особистих коштів ОСОБА_2, які були отримані від розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 серпня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірвано 20 грудня 2001 року.
06 квітня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який посвідчено приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А. Г. за реєстром № 1940, відповідно до якого ОСОБА_7 купив за ціною 150 000 грн у ОСОБА_3 належний їй на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом прийомки в експлуатацію індивідуального житлового будинку та господарських будівель від 05 квітня 2004 року станом на квітень 2004 року будинок був завершений будівництвом.