Постанова
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 243/5477/15-ц
провадження № 61-46081 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 30 травня 2018 року у складі судді Сидоренко І. О. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Агєєва О. В., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 13 жовтня 2001 року
між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 27 листопада 2014 року. Перебуваючи у шлюбі, ними придбано за спільні кошти транспортний засіб марки ВАЗ 210934-20, номерний знак НОМЕР_1,
номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску, синього кольору,
який зареєстровано на ОСОБА_2, однак належить подружжю
на праві спільної сумісної власності. Вказувала, що колишній чоловік відмовляється добровільно вирішити питання про його поділ.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд визнати вказаний транспортний засіб спільною сумісною власністю подружжя, залишити його у власності ОСОБА_2
та стягнути з нього на свою користь 1/2 вартості транспортного засобу
у розмірі 34 914,50 грн.
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що за час перебування у шлюбі подружжям було також придбано за спільні кошти майно (меблі, побутову техніку) на загальну суму 74 700,00 грн, зроблено покращення у квартирі, належної колишній дружині, на загальну суму 46 500,00 грн.
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просив суд провести поділ спільного сумісного майна подружжя та визнати за ним право власності
на майно загальною вартістю 37 600,00 грн, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 1/2 вартості зроблених покращень у квартирі у розмірі
23 250,00 грн.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 17 листопада 2015 року зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано
в одне провадження із позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 30 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано транспортний засіб марки FUAH0007_VAZ_Autotechnology, модель НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2,
2008 року випуску, синього кольору, спільною власністю подружжя, залишивши автомобіль у власності ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості транспортного засобу у розмірі 34 914,50 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на: диван "Мадрид", вартістю 5 200,00 грн; газову плиту "Дружковка", вартістю 800,00 грн;
дві шафи "Антоніна" у відпочивальню, вартістю 1700,00 грн, з комодом, вартістю 300,00 грн; телевізор "LG" у кухні, вартістю 900,00 грн; пральну машину автомат "LG" модель 80150, вартістю 1643,00 грн, а всього на майно на загальну суму 10 543,00 грн, зі сплатою ОСОБА_1 різниці у вартості майна у розмірі 656,90 грн.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на: кондиціонер DIGITAL модель DAC 09 R, вартістю 1 620,00; фасадні дверці в кількості 4 штуки (матеріал ДСП), та фурнітура: 4 кріплення для дверцят, самоклейка, для бокових стінок на загальну суму 200,00 грн; шафу у передпокій "Александра", вартістю 1150,00 грн; диван єврософа "Еліт", вартістю 1250,00 грн;
стіл письмовий, 450,00 грн; телевізор "LG"вартістю 3759,20 грн; телевізор "Рейнфорд" вартістю 800,00 грн, а всього на майно на загальну суму 9 229,20 грн.
У задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ комп`ютера з монітором, холодильника "Самсунг", меблевого гарнітуру (стінка)
у вітальню, газової політики "Грета", меблевого гарнітуру у кухню, відшкодування компенсації витрат на проведення ремонтних робіт відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю у судових витратах по первісному та зустрічному позовах у розмірі 5 423,04 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний транспортний засіб належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а при поділі вказаного майна їхні частки повинні бути рівними (статті 69, 70 СК України). ОСОБА_3 погодилася на залишення транспортного засобу у власності колишнього чоловіка, який ним користується, та стягнення з нього компенсації за 1/2 частину його вартості.
Обсяг та вартість спірного майна, яке підлягало поділу, суд визначив
на підставі поданих сторонами доказів.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 у частині стягнення компенсації за проведення ремонтних робіт у квартирі
ОСОБА_1 , міськрайонний суд виходив з того, що такі роботи проводилися
з метою підтримання у належному статті житла для проживання у ньому сім`ї, затрати на ремонт здійснено в межах, визначених положеннями
статті 156 ЖК Української РСР, а жодних договорів між сторонами щодо розміру участі у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту не укладалося.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 30 травня 2018 року у частині поділу транспортного засобу змінено.
Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя транспортний засіб марки ВАЗ 210934-20, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2008 року випуску, синього кольору спільною власністю подружжя та в порядку поділу майна виділено його в натурі ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості транспортного засобу у розмірі 34 914,50 грн.
Припинено право спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб марки ВАЗ 210934-20, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2008 року випуску, синього кольору, та визнано
за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на вказаний транспортний засіб.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині поділу транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зазначив, що міськрайонним судом
не зроблено висновку щодо зміни правового статусу вказаного майна,
що призвело до його невизначеності. Внаслідок розподілу спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації на користь однієї зі сторін змінився правовий статус спірного майна. Тому право спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб припиняється,
а ОСОБА_2 набуває право особистої приватної власності на нього.
Крім того, апеляційний суд вказав, що висновки суду першої інстанції
у частині відмови у стягненні компенсації за проведення ремонтних робіт
у квартирі є обґрунтованими, оскільки вказані кошти були витрачені сторонами для ремонту та реконструкції житла подружжя з метою поліпшення умов життя та в інтересах подружжя. При цьому віднесення вказаних робіт до поточного ремонту чи до невід`ємних поліпшень не має правового значення для вирішення спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 30 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог
за зустрічним позовом про відшкодування компенсації витрат
на проведення ремонтних робіт, ухвали у цій частині нове судове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 243/5477/15-ц із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій,
відмовляючи ОСОБА_2 у стягненні компенсації за проведене поліпшення у квартирі, у якій проживало подружжя, неправильно застосували статтю 62 СК України, не з`ясували всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, та не врахували подані ним докази, зокрема висновок судової будівельно-технічної експертизи від 01 березня 2016 року № 211/7.