1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



15 травня 2020 року

Київ

справа №500/424/19

адміністративне провадження №К/9901/26702/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (головуючий суддя Пліш М.А., судді Макарик В.Я., Шинкар Т.І.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокуратури Тернопільської області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог остаточно просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Прокуратури Тернопільської області щодо невиконання станом на 29 жовтня 2018 року постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі №876/1837/16 (у суді першої інстанції справа №819/3567/15) та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 в частині поновлення його на публічній службі та виплати заробітної плати;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь втрачений середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 13.01.2017 по 29.10.2018 в сумі 584925,24 грн з урахуванням обов`язкових платежів до бюджету.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі №819/3567/15, з урахуванням ухвали цього суду від 27.09.2016 про роз?яснення судового рішення, його було поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015. Проте відповідач не поновив його на роботі і не виплатив середній заробіток за час вимушеного прогулу, що змусило його повторно звернутися до суду. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду 13.02.2017 у справі №819/37/17, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії прокуратури області щодо невиконання судового рішення про поновлення на роботі та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.07.2016 по 12.01.2017. Наказом прокурора Тернопільської області від 13.01.2017 №23к його поновлено на посаді, яка не відповідає посаді, зазначеній у рішенні суду, та відсутня в штаті установи, без встановлення заробітної плати, визначення умов і режиму праці тощо. При цьому відповідач не допустив його до роботи і не виплатив середній заробіток за час вимушеного прогулу. Таким чином, станом на 29.10.2018 постанова суду від 12.07.2016 залишилася невиконаною, що відповідно до вимог статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) є підставою для стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року (головуючий суддя Жук А.В.) позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з преюдиційності обставин, установлених рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду 05.04.2018 у справі №819/848/17, щодо невиконання Прокуратурою Тернопільської області станом на 14.04.2017 постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 про поновлення ОСОБА_1 на посаді. Зважаючи на те, що ці обставини після 05.04.2018 не змінилися, окружний суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо належного виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року скасовано рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

6. Не погодившись із мотивами і висновками суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача на роботі, суд апеляційної інстанції вважав, що наказом прокурора Тернопільської області від 13.01.2017 №23к ОСОБА_1 належним чином поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Прокуратури Тернопільської області, з якої його було незаконно звільнено, а призначення позивача з 30.10.2018 на іншу посаду в прокуратурі області з одночасним звільненням з попередньої посади свідчить про його перебування протягом спірного періоду у трудових правовідносинах з відповідачем. Крім того, апеляційний суд зазначив про неправильно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, які підлягають поновленню за правилами, встановленими статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а не шляхом подання нового позову.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону.

8. За доводами позивача, суд апеляційної інстанції встановив факт виконання відповідачем судового рішення про поновлення його на роботі виключно на підставі наказу від 13.01.2017 №23к, що суперечить обставинам, установленим судами при розгляді інших адміністративних справ за участю тих самих сторін, а також матеріалам виконавчого провадження з примусового виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 та рішенню ЄСПЛ у справі Бурмич та інші проти України (в тому числі за заявою ОСОБА_1 ,). На думку позивача, призначення його на іншу посаду з 30.10.2018 також не є доказом існування між ним і відповідачем трудових відносин. Не погоджується позивач і з висновком апеляційного суду про обрання ним неправильного способу захисту порушених прав, зважаючи на те, що стягнення середнього заробітку за період з 13.01.2017 по 29.10.2018 не охоплювалося предметом спору у справі про поновлення його на роботі. Крім того, ОСОБА_1 стверджує про здійснення апеляційного розгляду справи неуповноваженим і упередженим судом, призначеним з порушенням процедури автоматичного розподілу судових справ.

9. У відзиві на касаційну скаргу Прокуратура Тернопільської області просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.

10. Зокрема, відповідач уважає правильним дослідження судом апеляційної інстанції всіх обставин виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, а не формальне посилання суду першої інстанції лише на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 05.04.2018 у справі №819/848/17, яким не встановлено обставин, які би мали преюдиціальне значення для вирішення цього спору. На спростування доводів позивача щодо неперебування його у трудових відносинах з прокуратурою області у період з 13.01.2017 по 29.10.2018 зазначає, що з дня поновлення ОСОБА_1 на посаді згідно з наказом від 13.01.2017 №23к останній вважався працівником прокуратури, однак жодного разу на роботу не з?явився, тому його заробіток за вказаний період втрачений не з вини відповідача, а внаслідок бездіяльності, допущеної самим позивачем.

11. У відповіді на відзив ОСОБА_1 вважає такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, позицію відповідача щодо можливості існування безоплатних трудових відносин, в яких працівник не виконує службових обов?язків за посадою.

12. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

13. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі №876/1837/16 (№819/3567/15) скасовано наказ прокурора Тернопільської області від 03.12.2015 №1119-к про звільнення ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Прокуратури Тернопільської області з 04 грудня 2015 року та стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Тернопільської області 83297,79 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.12.2015 по 12.07.2016.

14. У той самий день судом виданий виконавчий лист у справі.

15. 13 липня 2016 ОСОБА_1 звернувся до прокуратури області із заявою про поновлення його на посаді.

16. Водночас Прокуратура Тернопільської області подала до суду заяву про роз`яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, в якій, за доводами заявника, не зазначено повної і точної назви посади, на яку поновлено ОСОБА_1 .

17. Ухвалою від 27.09.2016 Львівський апеляційний адміністративний суд з посиланням на зміну структури Прокуратури Тернопільської області у зв?язку з набранням чинності Законом України від 14.10.2014 №1697-VІІ "Про прокуратуру" роз`яснив, що ОСОБА_1 необхідно поновити з 04 грудня 2015 року на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області.

18. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.11.2016 відкрито виконавче провадження №52876084 за виконавчим листом №819/3567/15/876/1837/16, виданим 12.07.2016 Львівським апеляційним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Прокуратури Тернопільської області з 04 грудня 2015 року.

19. Наказом в.о. прокурора Тернопільської області від 13.01.2017 №23к на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі №876/1837/16 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області з 04.12.2015.

20. Іншим наказом від 13.01.2017 №24к начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області ОСОБА_1 закріплено з 13 січня 2017 року за управлінням нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області.

21. 03 лютого 2017 року державним виконавцем винесено вимогу про виконання боржником - Прокуратурою Тернопільської області виконавчого листа №819/3567/15/876/1837/16. Вимога мотивована тим, що боржником не виконано рішення суду у спосіб та в порядку, визначеному виконавчим документом.

22. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі №819/37/17, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії посадових осіб Прокуратури Тернопільської області щодо безпідставного невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі № 876/1837/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі та виплати заробітної плати; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Тернопільської області на користь позивача 69687,04 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 13.07.2016 по 12.01.2017.

23. Наказом прокурора області від 14.04.2017 №263к ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогул. Вказаний наказ позивач оскаржив в суді.

24. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 у справі №819/848/17, яке набрало законної сили, скасовано наказ прокурора Тернопільської області від 14.04.2017 №263к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області за прогул.

25. Прийняте рішення суд мотивував, зокрема тим, що наказом від 13.01.2017 №23к ОСОБА_1 поновлено на посаді, яка не зазначена ні в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 про роз?яснення судового рішення про поновлення на роботі, ні у виконавчому листі, а також відсутня у штатному розписі Прокуратури Тернопільської області. Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 прокуратурою області не виконана і станом на 14.04.2017 ОСОБА_1 не перебував з прокуратурою у трудових правовідносинах, що позбавляє керівника цієї установи права на прийняття рішення про його звільнення з публічної служби.


................
Перейти до повного тексту