1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №805/1765/18-а

касаційне провадження №К/9901/60534/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Желєзного І.В., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 (головуючий суддя: Череповський Є.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 (головуючий суддя: Гайдар А.В.; судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі №805/1765/18-а за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра або позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" (далі - ТОВ "Шахтобуріння" або відповідач), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5148 від 18.02.2010, виданого ТОВ "Шахтобуріння".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надрокористувачем в порушення вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною дозволу на спеціальне користування надрами, та статті 24 Кодексу України про надра не подано до Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" (далі - ДНВП "Геоінформ України") щорічні звіти відповідної форми статистичної звітності, як підтвердження експлуатації корисних копалин за 2014, 2015 роки, у зв`язку з чим наявні підстави для анулювання дозволу у судовому порядку згідно із вимогами статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 статті 26 Кодексу України про надра, припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно, а у судовому порядку лише в разі незгоди користувачів. З огляду на те, що позивач не подав доказів незгоди ТОВ "Шахтобуріння" на припинення його права користування надрами відповідно до спеціального дозволу №5148 від 18.02.2010, правові підстави для анулювання дозвільного документу у судовому порядку - відсутні. Також суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на момент розгляду та вирішення справи ТОВ "Шахтобуріння" виконало обов`язок щодо подання звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр за 2014-2015 роки шляхом їх направлення поштовим зв`язком на адресу позивача та ДНВП "Геоінформ України" відповідно.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник вказує на неправильність застосування судами попередніх інстанцій положень частини другої статті 26 Кодексу України про надра, відповідно до якої право користування надрами припиняється органом, який видав дозвіл самостійно, а у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку, які, на думку скаржника, слід розуміти так, що відсутність однозначної та чіткої згоди надрокористувача є підставою вважати, що така згода не надана. Крім того, скаржник стверджує, що відповідачем, попри те, що Держгеонадра вживались заходи із повідомлення надрокористувача про зупинення дії дозволу з метою усунення ним порушень, не подано статистичну звітність за встановленою формою за 2014-2015 роки. Таким чином, на переконання скаржника, наявні всі законодавчо визначені підстави та умови для анулювання дозвільного документа в судовому порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 17.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2010 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано ТОВ "Шахтобуріння" спеціальний дозвіл на користування надрами №5148 на видобування пісковику, придатного в якості сировини для виробництва щебеню та лещадних тротуарних плит на ділянці "Троїцьке родовище ділянка Східна", площею 4,6 га. Дозвіл виданий строком на 20 років.

Відповідно до умов спеціального дозволу на користування надрами однією з особливих умов цього дозволу є щорічна звітність ТОВ "Шахтобуріння" перед ДНВП "Геоінформ України" згідно з формою 5-гр.

Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами від 18.02.2010 №5148, укладена між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та відповідачем.

Згідно з пунктом 2 статті 10 цієї Угоди надрокористувач зобов`язаний в установленому порядку подавати до ДНВП "Геоінформ України" щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр.

Таким чином, подання до ДНВП "Геоінформ України" щорічних звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр є обов`язковою умовою спеціального користування надрами, яка прямо визначена дозволом.

Листом від 07.04.2015 №02/302-0972 ДНВП "Геоінформ України" повідомило Держгеонадра про те, що інформація від надрокористувачів Донецької та Луганської областей щодо руху запасів (форма 5-гр) за 2014 рік не надходила.

Листом ДНВП "Геоінформ України" від 26.04.2016 №02/302-1493 надано перелік надрокористувачів, від яких не надходила інформація щодо руху запасів за формою 5-гр за 2015 рік.

За результатами опрацювання вищевказаних листів встановлено, що відповідачем в порушення вимог спеціального дозволу не подано до ДНВП "Геоінформ України" щорічних звітів відповідної форми статистичної звітності за 2014 та 2015 роки.

19.05.2015 Держгеонадра наказом №122 відповідно до пункту 22 Порядку № 615, у зв`язку з невиконанням надрокористувачами особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: щорічного звітування перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами № № 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2014 рік, зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами, у тому числі й дозволу від 18.02.2010 №5148. Надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.

Перелік надрокористувачів Луганської та Донецької областей, яким наказом Державної служби геології та надр України від 19.05.2015 №122 зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами та надано 30 календарних днів для усунення порушень у зв`язку з ненаданням щорічного звіту перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами №№ 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2014 рік, оприлюднений в офіційному друкованому виданні "Урядовий кур`єр" 9 червня 2015 року.

Наказом Держгеонадр України №257 від 16.08.2016 відповідачу встановлено додатковий в 10 календарних днів термін для усунення вказаних порушень.

Наказом Держгеонадр України №1 від 10.01.2017 відповідачу повторно встановлено додатковий термін для усунення вказаних порушень до 01.03.2017.

Також, позивачем було подано оголошення до офіційного вісника "Урядовий кур`єр" (№88 від 16.05.2017) з проханням надрокористувачів, зазначених у переліку до наказу №122, надати до Держгеонадра у 15-денний строк, з моменту опублікування цього оголошення, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом.

З огляду на те, що будь-якої інформації від ТОВ "Шахтобуріння" про усунення ним порушень законодавства про надра до Держгеонадра не надходило, так само, як і згоди/незгоди щодо анулювання спеціального дозволу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.


................
Перейти до повного тексту