У Х В А Л А
30 квітня 2020 року
м. Київ
Провадження № 11-967сап19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою АТ "Сбербанк" на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2019 року АТ "Сбербанк" звернулося до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, суддів Київського апеляційного адміністративного суду (нині - Шостий апеляційний адміністративний суд) Василенка Я. М., Кузьменка В. В., Шурка О. І.".
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2019 року скаргу АТ "Сбербанк" було залишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а саме надання документа про сплату судового збору.
На виконання цієї ухвали до Великої Палати Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію від 04 жовтня 2019 року № 43020220 про сплату судового збору в розмірі 1921 грн.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 жовтня 2019 року відкрила провадження за скаргою АТ "Сбербанк", а ухвалою від 25 листопада 2019 року призначила скаргу до розгляду у судовому засіданні.
Постановою від 06 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду скаргу АТ "Сбербанк" на рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, залишила без задоволення, а рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 залишила без змін.
У березні 2020 року АТ "Сбербанк" подало заяву про ухвалення додаткового рішення щодо повернення заявнику з Державного бюджету України судового збору, зайво сплаченого ним на виконання ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2019 року за подання скарги.
На обґрунтування вказаної заяви АТ "Сбербанк" послалося на положення частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом. Отже, на думку заявника, сплата судового збору як за подання позову при зверненні до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, законом не передбачена.
Перевіривши наведені позивачем доводи на обґрунтування заявипро винесення додаткового рішення щодо повернення заявнику судового збору, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частинами першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, суд вирішує питання про відшкодування або оплату судових витрат на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, у разі повного чи часткового задоволення вимог цієї сторони.
Оскільки постановою від 06 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду скаргу АТ "Сбербанк" на рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, залишила без задоволення, а рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 залишила без змін, немає підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом статті 1 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.