У Х В А Л А
13травня 2020 року
м. Київ
Справа № 826/17656/16
Провадження № 11-112зва20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДКС України, у якому просив:
- визнати протиправними дії ДКС України щодо невиконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі № 755/3209/16-ц про примусове стягнення з Державного бюджету України на користь позивача коштів у сумі 100 000 грн у тримісячний строк, установлений законом, при наявних на відповідному казначейському КПКВК 3504030 виділених з держбюджету коштів;
- стягнути з ДКС України на користь позивача передбачену статтею 5 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу 100 000 грн за період з 23 червня 2016 року до 28 лютого 2017 року в сумі 11 463 грн за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії ДКС України щодо несвоєчасного виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі № 755/3209/16-ц про примусове стягнення коштів, стягнув на користь позивача передбачену статтею 5 Закону № 4901-VI компенсацію в розмірі трьох відсотків річних у сумі 1 298 грн 63 коп. та в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 12 лютого 2020 року скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині визнання протиправними дій ДКС України щодо несвоєчасного виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі № 755/3209/16-ц про примусове стягнення коштів та стягнення на користь позивача компенсації за несвоєчасне виконання рішення суду, ухваливши в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.
25 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року за нововиявленими та виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої та частиною п`ятою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 03 квітня 2020 року залишив вказану заяву без руху у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не зазначив у заяві, які саме істотні для справи обставини не були встановлені судом та не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи, на дату їх відкриття або встановлення, та не надав докази, що підтверджують наявність цих обставин, а також не конкретизував, яка саме обставина, передбачена частиною п`ятою статті 361 КАС України, є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, не вказав дату її встановлення, а також не надав відповідних доказів, що підтверджують наявність цієї обставини.
27 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду письмові пояснення, у яких на обґрунтування істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, зазначив, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16, яка прийнята судом всупереч нормам міжнародного та національного права, з порушенням основ верховенства права та з грубим свавіллям, позивачеві відмовлено у правосудді, а рішення судів попередніх інстанцій були протиправно скасовані. Заявник також зазначив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при ухваленні вказаної постанови свавільно порушив законні та конституційні права позивача, не дотримався вимог чинного міжнародного та національного права, допустився свавільного порушення норм матеріального та процесуального права, дійшов протиправного висновку, а тому постанова від 12 лютого 2020 року підлягає скасуванню.