У Х В А Л А
12 травня 2020року
м. Київ
Справа № 804/4602/16
Провадження №11-153апп20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Соборному районі міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня
2017 року,
УСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дім страхування" (правонаступник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Дніпроінмед", далі - ПрАТ "СК "Дім страхування") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі -ДПІ), у якому просило: - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 16 червня 2014 року № 1463-25;
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 17 червня 2014 року;
- визнати протиправними вимоги, що містяться в запиті ДПІ від 18 червня 2014 року № 21649/10/25-0;
- зобов`язати внести до інформаційних систем органів доходів і зборів дані про сплату позивачем авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 591 380,00 грн за платіжним дорученням від 01 квітня 2014 року № 239.
Суди розглядали справу неодноразово.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 04 жовтня
2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував податкову вимогу ДПІ від 16 червня 2014 року № 1463-25. Визнав протиправним та скасував рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 17 червня 2014 року. Зобов`язав ДПІ внести до інформаційних систем органів доходів і зборів дані про сплату ПрАТ "СК "Дім страхування" авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 591 380,00 грн за платіжним дорученням від 01 квітня 2014 року № 239. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Судові рішення мотивовано тим, що виконання платником обов`язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку за умови належного оформлення таких документів та наявності необхідної суми на розрахунковому рахунку платника, а тому неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, відтак до нього не можуть застосовуватися штрафні санкції, пеня або пред`являтися вимога про сплату податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 червня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 квітня 2020 року призначив справу до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 квітня 2020 року справу за позовом ПрАТ "СК "Дім страхування" до ДПІ про визнання протиправними та скасування рішення, податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС.
Відповідно до цієї норми суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Таке рішення колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивувала необхідністю відступити від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2004 року № 8/140, відповідно до якого в разі, якщо з вини обслуговуючого платника податку банку не відбулося повне внесення податку до бюджету або державного цільового фонду, тобто коли незарахування повної суми податку не є наслідком винних дій платника, то до нього не можуть застосовуватися штрафні санкції, пеня або пред`являтися вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів.
На переконання суду, є необхідність відступити від наведеного правового висновку з огляду на таке.
Взаємовідносини між банківською установою та клієнтом виникають на підставі договору та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", тобто є господарськими правовідносинами.
Відповідно до положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.
Органи фіскальної служби не є учасниками договірних правовідносин, а лише виконують контролюючі функції щодо своєчасної сплати податків та зборів до державного бюджету, а спори платників податків з органами фіскальної служби є публічно-правовими.
Унаслідок неналежного виконання своїх обов`язків за договором обслуговування рахунку одним із учасників договірних відносин, наприклад, неперахування банком за дорученням клієнта - платника податку коштів на сплату податкових платежів, негативні наслідки не повинні наставати для державного бюджету, тобто неперерахування податку саме з вини банку не може розцінюватись як автоматичне виконання обов`язків платником податку перед бюджетом.