УХВАЛА
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 553/2116/17
провадження № 13-45зк20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Антонюк Н. О.,
суддів: Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянула клопотання засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2018 року, і
ВСТАНОВИЛА:
15 квітня 2020 року засуджений ОСОБА_1 подав Голові Верховного Суду України клопотання про перегляд судового рішення. Листом від 6 травня 2020 року виконуючий обов`язки Голови Верховного Суду України вказане клопотання засудженого ОСОБА_1 передав Верховному Суду. 7 травня 2020 року воно надійшло до Верховного Суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 провадження № 13-45зк20 передано судді- доповідачеві.
Як вбачається із доданих до клопотання матеріалів та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Вирішено питання про долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 серпня 2018 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 травня 2019 року касаційну скаргу захисника задоволено частково, вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінено. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зараховано засудженому ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період із 23 травня 2017 року по 21 серпня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті зазначені судові рішення щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, ОСОБА_1 подав клопотання про їх перегляд, у якому просить прийняти клопотання до розгляду, витребувати необхідні документи з Ленінського районного суду м. Полтави, скасувати судове рішення через допущені судами істотні порушення норм кримінального процесуального кодексу та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої або апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що судом першої інстанції допущена суттєва неповнота судового слідства, неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, його вина у скоєнні інкримінованого діяння не доказана у законному порядку, а також істотним порушенням норм КПК України.
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи клопотання засудженого ОСОБА_1 і дійшла висновку, що у відкритті провадження потрібно відмовити, виходячи з такого.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.Пунктом першим частини другої статті 45 цього Закону встановлено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.