Постанова
іменем України
12травня 2020 року
м. Київ
справа № 333/1024/17
провадження № 51-3835км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Короля В. В., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Єременка М. В.,
захисників Миколаєнко О. В.,
Жижи А. О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргизахисників Миколаєнко Олени Василівни, Багаурі Олександра Валерійовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2019 року і захисника Жижи Андрія Олександровича в інтересах засудженого ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Запоріжжя та жителя АДРЕСА_2,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 365 КК,
та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_3,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКомунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки цього ж суду від 15 березня 2019 року, було засуджено:
ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 5 ст. 185 КК - на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 365 КК - на строк 8 років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки.
ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 5 ст. 185 КК - на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 365 КК - настрок 8 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки.
Цим же вирокомПлещака Є. В. та ОСОБА_2 визнано невинуватими та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Ухвалено стягнути із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_5 : солідарно 33 050 доларів США та 5 370 грн євро на відшкодування майнової шкоди; по 20 000 грн із кожного - моральної шкоди.
Ухвалено стягнути із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 703,68 грн з кожного.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 19 червня 2019 року вирок місцевого суду від 27 лютого 2019 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2019 року) щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у частині визнання їх винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, скасував, кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в їхніх діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Постановлено вважати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засудженими кожного за ч. 5 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 365 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кожному визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна та з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки.
Скасовано рішення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави витрат на проведення судової експертизи в розмірі 703,68 грн з кожного. У решті судове рішення залишено без змін.
Згідно з судовими рішеннями ОСОБА_2 та ОСОБА_1, займаючи посади поліцейських Комунарського ВП Дніпровського ВП Головного управління національної поліції України в Запорізькій області, були працівниками правоохоронного органу з 12 травня 2016 року.
Відповідно дофункціональних обов`язківполіцейського КомунарськогоВП Дніпровського ВП ГУНПв Запорізькій області старшого сержанта Бабича Н. В., затверджених начальником Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Морозовим С. В. від 10 січня 2016 року, з якими ОСОБА_2 таОСОБА_18 були ознайомлені, 09 січня 2016 року вони здійснювали, у тому числі,несення служби із забезпечення публічної безпеки та порядку на вокзалі станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці.
Так, у ніч з 16 на 17 серпня 2016 року(більш точного часу встановити не виявилося можливим)відповідно до графіку несення служби із забезпечення публічної безпеки та порядку на вокзалі станції Запоріжжя-1Придніпровської залізниці поліцейськими Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області на серпень 2016 року поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час несення служби на вказаному вокзалі підійшли до ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп`яніння та сидів на лавочці, розміщеній напершому пероні залізничного вокзалу, з метою перевірки документів останнього.
Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 пішли доприміщення, де розташовані приміські каси вокзалу.Під час огляду належної ОСОБА_5 чорної сумкиОСОБА_2 виявив у ній грошові кошти в іноземній валюті. Після цього в останнього виник умисел на заволодіння вказаними грошима, про що він повідомив ОСОБА_1, який надав на це свою згоду. Зметоюреалізації свого злочинного наміру,спрямованого на викрадення майна ОСОБА_5, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 вивели його з вказаного приміщення до кафе,розташованого на пероні залізничного вокзалу,де близько 01:20, переконавшись, що ОСОБА_5 через алкогольне сп`яніння перебуває у безпорадному стані, діючи умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб, викрали із сумки останнього грошові кошти в розмірі 53 600 доларів США та 9 840 євро (що станом на 17 серпня 2016 року за курсом НБУ становило 1 621 152 грн), що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди в зазначеному розмірі.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, займаючи посади поліцейських Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, будучи співробітниками правоохоронного органу, 17 серпня 2016 року близько 01:20, перебуваючи на залізничному вокзалі Запоріжжя-1, за попередньою змовою, перевищуючи владу та службові повноваження працівників поліції, діючи умисно, протиправно заволоділи грошовими коштами в розмірі 53 600 доларів США та 9 840 євро (що станом на 17 серпня 2016 року за курсом НБУ становило 1 621 152 грн), які належали ОСОБА_5 . Отже, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали потерпілому ОСОБА_5 шкоди, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365 КК, а саме перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачувалися увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, - носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК, - відкритому викраденні належного ОСОБА_8 майна (грабежу), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзізахисник Багаурі О. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо свого підзахисного скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування свого прохання зазначає, що на порушення вимог ч. 4 ст. 291 КПК у матеріалах кримінального провадження відсутні розписки обвинуваченого та його захисника про отримання ними обвинувального акта та реєстру; суди не звернули уваги, що зазначене кримінальне провадження розслідувалося неуповноваженими особами, а процесуальне керівництво здійснював неуповноважений прокурор;матеріали кримінального провадження містять суперечності та є фальсифікованими, а протокол про результати зняття інформації з телекомунікаційних мереж є недопустимим доказом; розписка про надання в борг потерпілим грошових коштів є недопустимим доказом, про що заявлялося стороною захисту під час розгляду справи.Також захисник зазначає, що суд безпідставно послався на показання свідка ОСОБА_9 як на доказ винуватості його підзахисного.
У касаційній скарзі захисник Миколаєнко О. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо свого підзахисного скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 185 та ч. 3 ст. 365 КК закрити.Мотивуючи свої вимоги, зазначає, що протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімкамивід 08 вересня 2016 року суд визнав недопустимим доказом, однак послався на нього як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вироку;безпідставним є також посилання суду на розписку про надання потерпілим коштів у борг;у цьому кримінальному провадженні, на думку захисту, не встановлено достатніх доказів для доведеності винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримання; апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, не надав відповідей на всі доводи в апеляційних скаргах. При цьому захисник наголошує, що судом не встановлено,чи дійсно потерпілий взагалі того дня мав при собі кошти, а тому, на його думку, не доведено самої події злочину.
У касаційній скарзі захисник Жижа А. О. в інтересах засудженого ОСОБА_2 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. При цьому захисник указує, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 404 КПК проігнорував його прохання, викладене в апеляційній скарзі, про дослідження звукозапису показань потерпілого та свідків.
Прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своєїскарги прокурорзазначає, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про наявність провокації з боку правоохоронних органів під час вчинення злочину ОСОБА_2 таОСОБА_19, а апеляційний суд безпідставно визнав протокол обшуку недопустимим доказом, оскільки обшук слідчого проводився у зв`язку з переслідуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Наголошує, що апеляційний суд безпідставно закрив кримінальне провадження щодо останніх.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції захисник Миколаєнко О. В. касаційну скаргу захисника Жижи А. О. підтримала повністю, касаційну скаргу захисника Багаурі О. В. - в частині скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції; захисник Жижа А. О. підтримав касаційні скарги захисників і заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора; прокурор Єременко М. В. підтримав касаційні вимоги сторони обвинувачення та заперечував проти задоволення касаційних вимог захисників, крім частини щодо необґрунтованості судових рішень.