Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 644/2088/18ц
провадження № 61-6588св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року у складі судді Клименка А. М. та постанову Харківського апеляційного суду
від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Бровченко І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій вона проживає. У визначений законом строк вона звернулася до Четвертої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцями не отримано. До складу спадкового майна, крім частини квартири повинен був увійти автомобіль марки Skoda, реєстраційний номер
НОМЕР_1 , що був придбаний за кредитні кошти, отримані її донькою
ОСОБА_4 та оформлений на її чоловіка ОСОБА_3 . На момент придбання автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, а тому відповідно до норм Сімейного Кодексу України (далі - СК України) зазначений автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя. У момент відкриття спадщини вона дізналася, що вказаний автомобіль без надання згоди іншого з подружжя був відчужений за договором купівлі-продажу від 12 листопада 2013 року
ОСОБА_3 його доньці ОСОБА_2 (онуці позивача), яка не мала фінансових можливостей сплатити кошти за вказаною угодою.
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу автомобіля від 12 листопада 2013 року є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально та вчинений без згоди другого з подружжя - ОСОБА_4 , просила визнати його недійсним; включити зазначений автомобіль до складу спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути сторони в первісний стан, шляхом повернення спірного автомобіля у спільну власність подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; зобов`язати ОСОБА_3 компенсувати ОСОБА_2 витрати з повернення сторін у первісний стан та інших розрахунків; скасувати реєстраційну операцію від 12 листопада 2013 року в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ України Національної автоматизованої інформаційної системи щодо транспортних засобів та їх власників (далі - Єдиного державного реєстру МВС України Національної автоматизованої інформаційної системи); зобов`язати Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області (далі - Регіональний сервісний центр МВС України у Харківській області) анулювати дію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого зазначено ОСОБА_2, та внести дані до Єдиного державного реєстру МВС України Національної автоматизованої інформаційної системи, вказавши власником автомобіля ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 грудня
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу
автомобіля від 12 листопада 2013 року № ВІА 077812, укладений між відповідачами на ТФ "Автолюбитель" не підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а тому згода на укладення такого договору з боку іншого співвласника - дружини власника - ОСОБА_4 та його нотаріальне посвідчення не вимагалися. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог щодо недійсності спірного договору. Крім того, згідно з частиною другою статті 65 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового, належить саме дружині або чоловіку, а тому позивач ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі. ОСОБА_2 стала власником автомобіля 14 листопада 2013 року, тобто майже за два роки до смерті ОСОБА_4, яка була обізнана про цю обставину, не заперечувала проти неї, з позовом про визнання договору недійсним до суду не зверталася. Урахувавши зазначені обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу був укладений продавцем ОСОБА_3 зі згоди співвласника автомобіля - ОСОБА_4, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Усі інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, а тому не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки її доводам про те, що до складу спадкового майна після смерті її дочки ОСОБА_4 не був включений автомобіль марки Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаний у шлюбі з ОСОБА_3, а отже є спільною сумісною власністю подружжя. Зазначений автомобіль ОСОБА_3 відчужив своїй доньці ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу
від 12 листопада 2013 року за відсутності його нотаріального посвідчення та згоди ОСОБА_4, а тому зазначений правочин підлягає визнанню недійсним. Суди також не урахували визначений Законом України "Про дорожній рух" обов`язок власника транспортного засобу здійснити його реєстрацію протягом десяти днів після придбання. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору
купівлі-продажу транспортного засобу, на підставі якого здійснюється його державна реєстрація із зазначенням у технічному паспорті підстави набуття. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди не урахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 лютого
2018 року у справі № 910/11266/17, від 09 січня 2019 року у справі
№ 643/4589/15-ц.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга
ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
09 лютого 1991 року відповідач ОСОБА_3 і дочка позивача - ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.
За час шлюбу подружжям було придбано, серед іншого майна, легковий автомобіль Skoda Octavia, 2007 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, що був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_3
12 листопада 2013 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - легкового автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1, оформлений шляхом видачі спеціалізованою торгівельною організацією - ТФ "Автолюбитель" довідки-рахунка
від 12 листопада 2013 року № ВІА077812. Зазначена обставина підтверджується відомостями, наданими Регіональним сервісним центром в Харківській області МВС України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_1 обгрунтовувала позовні вимоги посилаючись на те, що автомобіль марки Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний під час перебування її дочки ОСОБА_4 у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 та є їх спільною сумісною власністю. Оскільки ОСОБА_3 за договором
купівлі-продажу від 12 листопада 2013 року відчужив зазначений автомобіль своїй доньці ОСОБА_2 без згоди дружини ОСОБА_4 та його нотаріального посвідчення, зазначений договір є нікчемним, а тому транспортний засіб повинен бути включений до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.